Читати книгу - "Бездоганна наречена, або Страшний сон проректора, Ольга Обська"

Джозеф упав на ліжко і заснув. Відновити магічний резерв міг лише так. Потреба у міцному глибокому сні — це його прокляття, розплата за сильний дар. Джозефа буває складно розбудити, якщо він перебуває у своєму глибокому ментальному сні, але цій маленькій пройдисвітці з її чайником вдалося.

Перші кілька хвилин він не розумів, що відбувається. Ще ніколи його ранок не починався так… е-ем… своєрідно. Крижана вода тоненькою цівкою лилася на обличчя. Від дикого обурення Джозеф відразу витратив майже весь резерв, що не встиг відновитися, на те, щоб вибити чайник з рук цього дрібного очкастого монстра. Вона, мабуть, у страшних снах тепер буде йому являтися зі своїм чайником.

Ніхто ніколи при здоровому глузді не дозволив би собі подібну вільність по відношенню до менталіста. А їй було байдуже. Гаразд, спочатку вона не знала, що перед нею менталіст. Але навіть коли дізналася, зухвалості та натиску не поменшало.

Але не чайник обурював Джозефа найбільше. Інший провокаційний момент. Як мінімум, жахливе порушення субординації. Студентка не повинна бачити проректора у такому… е-ем… вигляді. Йому дуже захотілося змусити її забути невеличкий фрагмент ранкових подій, пов'язаний із відкинутою ковдрою. Це вичерпало б інцидент.

Джозеф пішов на хитрість. Йому всього-на -всього й потрібен був тактильний контакт і контакт очі в очі. Але, дідько, не вийшло! Завадили її совині окуляри. Він чомусь не зміг пробратися крізь товсті лінзи до її очей. Артефакт? Або далося взнаки те, що його магічний резерв був майже на нулі?

Складно змиритися з тим, що дівчисько його переграло. Його — найсильнішого менталіста князівства. Але це, звісно, ​​ненадовго. Щойно магічний резерв відновиться, Джозеф повторить спробу позбавити дівчисько непотрібних їй спогадів. Вдруге їй не відвертітися.

Він зайшов у ванну кімнату, щоб привести себе до ладу. Йому необхідно ще кілька годин сну, але спати він буде вже у своєму особняку, де не водяться дрібні монстри з чайниками.

Знімаючи лезом щетину, що пробилася за ніч, Джозеф чомусь продовжував думати про дівчину. Думки були кровожерливими. Яке б їй призначити покарання? Він повинен провчити маленьку вперту пройдисвітку за її витівку. З сьогоднішнього дня він проректор, а отже, тепер у його обов'язки входить вести серед студентів виховну роботу. Ось із старости і почне.