read-books.club » Еротика » (не) Вірний, або Ти моя, крихітко!, Аня Стар 📚 - Українською

Читати книгу - "(не) Вірний, або Ти моя, крихітко!, Аня Стар "

164
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "(не) Вірний, або Ти моя, крихітко!" автора Аня Стар. Жанр книги: Еротика. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 3 4 5 ... 82
Перейти на сторінку:
Глава 2

Наступного дня...

Ранок  —  безумовно не час доби принцеси Вікторії Ертон. Вічно він у неї якось шкереберть починається, то хтось померти намагається (здебільшого Віка —  від недосипання), то світ от-от погрожує завалитися, то вона знову проспала. І цей ранок винятком теж не став.

—  Вік, прокидайся, —  голос Хлої лунав звідкись здалеку.

Дівчина ніяк не могла розплющити свої очі, враховуючи, о котрій годині їй довелося лягти спати. Добре, що в неї була така подруга, яка часто спеціально приходила до неї в кімнату раніше, щоб вчасно розбудити.

—  Ммм... можна ще трохи?.. —  Вікторія перевернулася на живіт, відкриваючи вид на свою попку в коротких шортах.

—  Навіть не намагайся, люба, це більше підійде для якогось простака, —  Хлоя смачно ляснула принцесу по пружній сідниці.

—  Ай!.. —  та відкинула вогняні кучері назад, піднімаючись із ліжка, —  Уже встаю, —  позіхнувши, проговорила.

Їй ніяк не вдавалося втягнутися в графік студентського життя. Крім лекцій і домашніх завдань, дівчині доводилося навчатися більш поглибленого королівського етикету і розкриття всіх історично важливих традицій своєї сім'ї. Адже двадцять п'ятого липня, на свій дев'ятнадцятий день народження Віці належало пройти коронацію і отримати офіційний королівський титул принцеси Кембриджської. Дівчина була третьою онукою Королеви Алісії, у якої, крім її батька, був ще один син і дочка з онуками.

Уже з дванадцяти років вона була присутня на офіційних прийомах, на яких була представлена знаті та підданим пані королеви. Як не старалася Вікторія, але позбутися впливу й уваги хитрої маленької старенької бабусі було неможливо.

— Я чекаю на тебе, сьогодні в нас напружений день, — Хлої поправила свої високі штани, дивлячись на себе в дзеркало.

На превеликий жаль, Вікторії не дозволили оселитися разом із кимось, і принцеса Ертон жила у своїй особистій кімнаті сама.

— Зараз... тільки вмиюся, — пройшла до вбиральні, намагаючись привести себе до ладу.

У дзеркалі її зустріло моторошне кошлате і червонооке фольклорне чудовисько. Учора Вікторія не знайшла в собі ні моральних, ні фізичних сил на те, щоб змити свій "бойовий розфарбовування", тож тепер темні розводи туші кокетливо підкреслювали всю глибину і синяву її мішків під очима.

—  Чорт. Я тебе не знаю, але я тебе нафарбую, — пригрозила Вікторія своєму віддзеркаленню однією з улюблених фразочок Хлої, — Знову.

 А ще їй згадався вчорашній пост в інстаграмі, про те, яка гидота - це ваш ранок! І Вікторія була зараз повністю згодна з тим хлопцем, що це написав і закріпив у групі разом смішною картинкою.

— Як йдуть справи з містером "велика занудна дупа"? Ви вже вибрали тему для проекту? — несподівано в неї поцікавилася Хлоя.

Двері душової з сильним бавовною відчинилися.

Очі Вікторії розплющилися неймовірно широко. У роті у неї була зубна щітка, а волосся було заплетене в недбалу косу.

— Твою матір! — міс Ертон почала хаотично переміщатися кімнатою, встигнувши спіткнутися об свої ж "конверси", — Проєкт, чорт забирай! - дівчина поспіхом натягувала сорочку із сірою жилеткою.

— Куди ти?! У нас же зараз лекція з історії! — обурилася її подруга, спостерігаючи за спробами Вікти відшукати свої колготки.

— Чорт забирай, гаразд! — з видихом промовила руда і дістала з шухляди своєї шафи панчохи, які придбала для прийомів.

Вона швидкими рухами натягувала найтоншу шовкову тканину на ноги.

— Ем... ти до кого в такому вигляді зібралася? — Хлої підняла брову, дивлячись на стрункі ноги в чорних панчохах зі смужками позаду.

Глорія застебнула картату спідницю і на ходу взула свої човники на низьких підборах. Її сумка стояла на тумбочці біля ліжка.

— Мені потрібно в лабораторію з хіманалізів, придумай що-небудь, —  вона відчинила двері кімнати, посилаючи повітряний поцілунок здивованій подрузі.

***

"Як я могла забути про проєкт?!"

Вікторія не бігла, а летіла в бік наукового центру, де розташовувалася велика лабораторія з вивчення матеріалів органічної хімії.

Учора їй довелося просидіти майже п'ять годин за ноутбуком, вивчаючи повну інформацію про персон, наближених до королівської сім'ї, а ближче до ночі почалися навчальні лекції від самої леді Смолвуд, дружини лорда Смолвуда, якого дівчина ненавиділа всіма фібрами свого єства. Чоловікові вже давно перевалило за сорок, а він продовжував сально витріщатися на неї щоразу, коли вона відвідувала гучні заходи найяснішого подружжя Британії. Втім, про його нахили до молоденьких дівчат було давно відомо, а дружина дивилася на все крізь пальці, адже це був шлюб за домовленістю.

Вікторію пересмикнуло від думки, що і її видадуть за схожого чоловіка. А про те, що скоро їй доведеться знайомитися з потенційними нареченими, вона навіть не хотіла думати.

Дівчина проходила світлим широким коридором сучасної будівлі, де розташовувався науковий центр інституту.

"Тільки б цей містер зануда був там зараз..."

Однак їй зустрілися лише парочка лаборантів і самотні студенти, які вирішили пропустити заняття. Їй потрібна була остання лабораторія з мікробіологічних експериментів, де знаходилися електронний мікроскоп і купа стерильних боксів для робіт із небезпечними інгредієнтами.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 3 4 5 ... 82
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «(не) Вірний, або Ти моя, крихітко!, Аня Стар », після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "(не) Вірний, або Ти моя, крихітко!, Аня Стар "