Читати книгу - "Ноніта. Відкриття Америки. Новели"

готую для видавництва «Русконі». З іншого боку, навіть якби таке плавання можна було здійснити, то морським кораблям унаслідок нестачі ангельського палива неминуче забракло б автономності. Бачите, як навчають різні собори, основне питання полягає в тому, скільки ангелів може поміститися на вістрі голки, але ніде в соборних документах немає жодної згадки про те, що ангели можуть перебувати і на вершині фок-щогли. То були б лише вогні святого Ельма, а отже — диявольські прояви, нездатні допровадити каравелу до землі обітованої чи, коли ваша ласка, незнаної.

БОНДЖОРНО. Усе це дуже складно, і я й гадки не маю, що сказати... Подивимось, до якого рішення прийдуть наші експерти, а вам — успіху на «Що? Де? Коли?»! Ми ж поговоримо зараз із ще одним дуже важливим експертом, до думки якого варто прислухатися. Це - декан Королівського картографічного товариства Португалії. Отже, пане декане, як ви гадаєте, Колумб справді пливе до Індій?

ДЕКАН. Це непросте питання... Колумб завинив тим, що взявся шукати відповідь на нього емпіричним шляхом, а не підійшов до визначення проблеми по суті. Бачте, non sunt multiplicanda entia sine necessitate... тобто не слід множити сутності без потреби. Такий хід думок приводить нас до твердження про існування одної-єдиної Індії. Виходячи з цього, Колумб мав би рано чи пізно досягнути крайньої східної точки азійських земель, а точніше - гирла річки Уссурі. Якби це справді було так, то експедиція не мала б сенсу, оскільки ті краї не відіграють у світі жодної ролі ні з погляду політики, ні з погляду географії. Ще він міг би висадитися на східному узбережжі острова Сіпанґо, але тоді економіку Середземномор’я скоріш за все спіткали б серйозні негативні наслідки. Серед тамтешнього населення побутує згубний звичай запозичувати чужі технічні винаходи й імітувати їх, використовуючи напівпровідникові технології, а тому ринок морських республік затопили б тисячі досконало зімітованих каравел, які коштували б значно менше, ніж у Європі. За таких обставин у Венеційській республіці неминуче почалася б економічна криза, якщо тільки влада на чолі з дожем не розглядає можливості спорудження нових корабелень у Портр-Марґера — а це мало б руйнівні наслідки для рівноваги в лагуні...

БОНДЖОРНО. Зрозуміло. У нас тут присутній також декан факультету права Ґранадського університету, який розповість нам про юридичні аспекти цього відкриття. Багато хто запитує, кому належатимуть нові землі. Отже, кому належатиме та частина океану, яку перетинає Колумб?

ДЕКАН. З погляду міжнародного права це вельми серйозне питання. Насамперед маємо тут проблему розподілу територій між Іспанією і Португалією... навряд чи я значно випереджу події, якщо скажу, що треба скликати конференцію - наприклад, у Тордесільясі, — і провести ідеальну демаркаційну лінію між сферами впливу...

ЕЛІО СПАРАНО. Перепрошую, Бонджорно... Говорить студія Сфорца в Мілані. У нас тут зібралася група визначних міланських юристів, які не згідні з такою постановкою питання і стверджують, що це абсурдно. Якщо йти таким шляхом, то, враховуючи ще одну морську потугу — Англію, ми рано чи пізно дійдемо думки, що колись ці нові землі будуть поділені на три сфери впливу — англосаксонську, іспанську та португальську... Це ж фантастика! Був у нас тут професор Трімаркі, який хотів щось сказати на цю тему... Професоре! Де ви? Хвилинку... Так? Мені щойно повідомили, що професор унаслідок банального інциденту не зміг виїхати з університету. Гаразд, у такому разі передаю слово студії у Віттенберзі. Піппо Баудо?

БАУДО. Говорить телестудія у Віттенберзі. Ми хотіли б запитати дещо в молодого, але вже досвідченого богослова-августинця з Віттенберґа — одного з тих, на кого наша свята Католицька Церква покладає особливу надію. Скажіть, докторе Лютер, на вашу думку, ця висадка призведе до справжньої революції в історії людства, що матиме вагомі і тривалі наслідки?

ЛЮТЕР. Знаєте, революції бувають не тільки технологічного характеру. Трапляються часом і внутрішні зміни, які можуть призвести до набагато більших, справді драматичних і піднесених результатів...

БАУДО. Блискуча відповідь... Невже ви хочете сказати, що в майбутньому можуть відбутися якісь внутрішні переміни, здатні наробити галасу більше, ніж ось це велике наукове відкриття?

ЛЮТЕР. Не вірте, не вірте...

БАУДО. O-о, дуже загадково. Знаєте, сміх та й годі, але я ладен уже вам повірити. У мене взагалі девіз: «Вір пильно і гріши сильно». Ха-ха!

ЛЮТЕР. Гарний вислів. Ви не могли б мені його записати?

СТАНЬО. Секундочку, перепрошую... Через звуковий канал до нас долинають якісь голоси... Здається, вони побачили землю! Ось, виразно чути, що там кричать: «Земля, земля!» Орландо, ти теж це чуєш?

ОРЛАНДО. Тут у нас не чути нічого. Хвилинку, зараз я поцікавлюсь, які останні новини отримувала станція на Азорах...

СТАНЬО. Так, вони справді побачили землю. Корабель швартується... Все, вони висадилися!!! Сьогодні, 12 жовтня 1492 року, людина вперше ступила на берег Нового Світу. Орландо, що там кажуть?

ОРЛАНДО. Значить так... з останніх повідомлень випливає, що висадку відкладено на місяць, а земля, яку побачили моренавти, виявилася одним із Ліпарських островів.

СТАНЬО. Та ні, Орландо, я ж ясно чув...

ТЕЛМОН. Алло?! Так? Ага. Рацію мають обоє — і Станьо, й Орландо. Корабель справді кинув якір, як стверджував Станьо, проте не біля твердої, так би мовити, землі, а біля Сан-Сальвадора — острівця у Карибському архіпелазі... один географ уже запропонував охрестити ту частину океану Морем Супокою. Та ось увімкнулася нарешті телекамера, змонтована на носі флагманського судна. Бачимо, як Христофор Колумб ступає на берег, щоб установити там стяг його католицької величності! Це грандіозне видовище... З-під пальм назустріч моренавтам виходить група якихось прикрашених пір’ям осіб. Зараз ми почуємо перші слова, які промовить людина в Новому Світі. Заговорити збирається моряк, що йде попереду, — боцман Бачіччін Пароді...

ПАРОДІ. От холера, адмірале, вони ж голі!

СТАНЬО. Що він сказав, Орландо?

ОРЛАНДО. Чути було не дуже добре, але це явно не умовлені заздалегідь слова... Мені тут підказують, що йдеться, напевне, про феномен перехоплення розмов. Схоже, в Новому Світі таке трапляється частенько... Але увага! Говоритиме адмірал Колумб!

КОЛУМБ. Це маленький крок для моряка, але великий — для його католицької величності... Холера ясна, що це у них на шиї? До дідька! Це ж золото! Золото!

ОРЛАНДО. Завдяки телекамері перед нами розгортається достоту грандіозне видовище! Моряки зриваються з місця і біжать до тубільців великими, просто-таки величезними стрибками. Це — перші стрибки людини в Новому Світі. Вони знімають із шиї в тубільців зразки мінералів Нового Світу і складають їх до чималих пластикових мішків... Ось тубільці, намагаючись утекти, заходяться і собі високо стрибати; через незначну силу