Читати книгу - "Володар Перстнів"

6

У календарі Ширу всі місяці мають по 30 днів.

7

Див. Додаток F.

8

У календарі Ширу березень (або рет) мав тридцять днів.

9

Мабуть, орківське за походженням: шарку, «старий чоловік».

10

Він був четвертим сином Ісілдура, народженим в Імладрісі. Його брати загинули на Ірисових Полях.

11

Після Еарендура королі вже не прибирали ельфійських імен.

12

Після Малвегіла королі Форноста знову почали домагатися влади над усім Арнором і на знак цього прибирали імена з префіксом ар-(а-).

13

Легенда говорить, що дикі білі буйволи, яких усе ще можна зустріти біля Рунійського моря, походять від Араве, мисливця з роду валарів; у Прадавні Часи він єдиний із-поміж валарів часто приходив до Середзем'я.

14

Цей дивний похмурий народ, залишки людей далеких днів, звичний до жорстких холодів володінь Морґота. Ті холоди і досі сковують той край, хоча лежить він не далі, як на сто ліг північніше від Ширу. Лосоти живуть у снігу і, кажуть, можуть бігати по льоду, прив'язавши до ніг кістки, а візки у них без коліс. Переважно вони живуть — недосяжні для їхніх ворогів — на Мисі Форохель, який замикає на північному заході величезну затоку з тією самою назвою; однак вони часто розбивають табори на південних берегах затоки біля підніжжя Гір.

15

Так був урятований перстень Дому Ісілдура; пізніше його викупили дунадани. Кажуть, то був той перстень, який Фелаґунд із Нарґотронда дав Барагірові, а Берен повернув із великим ризиком.

16

То були Камені Аннумінаса й Амон-Сула. На Півночі залишився тільки Камінь Вежі Емін-Берайд неподалік від Затоки Лун. Його охороняли ельфи, і, хоча ми ніколи не знали цього, він залишався там, доки Кірдан не переніс його на борт корабля Елронда, коли той відпливав. Але нам розповідають, що цей Камінь не був схожий на інші й не пов’язаний із ними, постійно повернутий у бік Моря. Еленділ так розмістив його там, аби дивитися назад «прямим поглядом» і бачити на Заході далекий Ерессеа; та море вкрило Нуменор назавжди.

17

Як розповідає король, скіпетр був головним знаком королівської влади в Нуменорі; так само було в Арнорі, чиї королі не носили корони, а лише білий коштовний камінь — Еленділмир, Зірку Еленділа, — прикріплений до срібного обруча. Говорячи про корону, Більбо, без сумніву, мав на увазі Ґондор. Він, здається, був непогано знайомий із історією роду Араґорна. Скіпетр Нуменору, кажуть, загинув із Ар-Фаразоном. Скіпетром Аннумінаса був срібний жезл володарів Андуніє — нині, напевно, найдавніший витвір людських рук, збережений у Середзем'ї. Коли Елронд передав його Араґорнові, скіпетру вже було понад п'ять тисяч років. Корона Ґондору була зроблена за зразком бойових шоломів нуменорців. Спершу це і був звичайний шолом; кажуть, це той самий шолом, який мав на собі Ісілдур у Битві Даґорладу (бо шолом Анаріона розбив кинутий із Барад-дура камінь, який і вбив Анаріона). Та за часів Атанатара Алкаріна його замінили шоломом, прикрашеним коштовним камінням. Ним і коронували Араґорна.

18

Чудове прикриття і закрита затока Умбару були споконвічною землею нуменорців; однак Умбар став твердинею людей короля, пізніше названих Чорними нуменорцями, котрих звабив Саурон і котрі понад усе ненавиділи послідовників Еленділа. Після падіння Саурона їхній народ швидко зменшився або змішався з Людьми Середзем'я, однак ті успадкували таку саму ненависть до Ґондору. Тому Умбар вдалося захопити лише дорогою ціною.

19

Ріка Бистриця.

20

Цей закон встановили в Нуменорі (як ми дізналися від короля), коли Тар-Алдаріон, шостий король, залишив тільки одну дитину, доньку. Вона стала першою правлячою королевою, Тар-Анкаліме. Та до неї закон був іншим. Після Тар-Еленділа, четвертого короля, правив його син, Тар-Менелдур, хоча донька короля, Сильмарієн, була найстарша. Однак Еленділ був нащадком саме Сильмарієн.

21

«Я подарувала Надію дунаданам, я не залишила надії для себе самої».

22

Ця ріка впадає в Ізен із заходу Еред-Німраса.

23

Дати подані згідно з літочисленням Ґондору (Третя Епоха). Цифри на початку — дати народження та смерті.

24

Її ліву руку, що тримала щит, розтрощив булавою Король-Чаклун; однак сам він при цьому був знищений; і так здійснилося пророцтво Ґлорфінделя, яке він виголосив королеві Еарнуру: Король-Чаклун не загинув од руки людини. Бо, як співається в піснях Марки, в цій справі Еовіні допоміг зброєносець Теодена, а він був не людиною, а дрібнолюдиком із далекої країни, хоч Еомер шанував його та подарував йому ім'я Виночерпій. [Цей Виночерпій був ніким іншим, як Меріадоком Чудовим, господарем Цапового Краю.]

25

Див.: «Гобіт».

26

Див.: «Гобіт».

27

Див.: «Гобіт».

28

Серед них були діти Траїна II: Торін (Дубощит), Фрерін і Діс. Торін був тоді ще хлопчаком за мірками гномів. Пізніше стало відомо, що насправді з-під Гори врятувалося більше народу, ніж спершу вважали; та більшість пішла до Залізного Кряжа.

29

Азоґ був батьком Болґа; див.: «Гобіт».

30

Кажуть, що коли щит Торіна розколовся, то він викинув його, зрубав сокирою гілку дуба і тримав її в лівій руці, користуючись нею то як щитом, то як зброєю. Так він і отримав своє ім'я.

31

Гномам нелегко було вчинити так із їхніми мертвими, бо це суперечило звичаю; однак на те, щоби будувати гробниці, як це вони роблять завжди (адже вони кладуть мертвих серед каміння, а не в землю), пішло би багато років. Тому вони вирішили спалити родичів, аби не залишати їх звірам, птахам або стерв'ятникам-оркам. Проте пам'ять полеглих при Азанулбізарі гноми шанували завжди, і нині гном скаже, пишаючись, про одного з його предків: «Це спалений гном», — і цього досить.

32

У них було дуже мало жінок. Діс, донька Траїна, була серед них. Вона була матір'ю Філі та Кілі, народжених в Еред-Луїні. Торін дружини не мав.

33

15 березня 2941 року.

34

Див.: «Гобіт».

35

Пізніше з’ясувалося, що Саруман уже тоді прагнув володіти Єдиним Перснем і сподівався, що Перстень сам себе виявить, шукаючи свого господаря, якщо Саурона залишити у спокої.

36

Місяці та дні подано за Літочисленням Ширу.

37

Вона стала відомою як «Прекрасна» завдяки вроді. Багато хто твердив, що вона виглядала радше як ельфійська дівчина,