Читати книгу - "Мій чоловік за контрактом , Кетрін Сі"

— В сенсі “що забув”? Я твій батько.

— І коли ти це згадав? До чи після того, як закінчилися гроші? 

— Абігейл, як ти можеш казати таке батьку?! — мені було смішно з нього. 

Тайлер підійшов до мене і взяв за руку. 

— Так само, як батько може казати доньці закрити очі на згвалтування. 

— Скільки можна? — батько викинув недопалок, що до цього моменту смалив. — Алекс випадково зробив це, а ти все життя будеш згадувати йому? 

— Його “випадковість” для мене травма на більшу частину життя! — відпустила руку Тайлера. — Через нього я тепер боюся навіть власного чоловіка коли він вип'є, хоча й знаю, що він не стане чіпати мене. — крізь зуби процідила я. — По-твоєму це лише випадковість? 

— У твоєї мами тоді також була “травма”? 

— Що?

— Твоє зачаття сталося якраз під час згвалтування, — батько посміхався. — От тільки твоя мати не була такою ідіоткою як ти. 

— Ти гвалтував маму? — мені ледь вистачило духу сказати це вголос. 

— Так і нічого, спокійно жила. 

Це стало останньою краплею. Стиснувши кулаки я наблизилася до батька і з усієї сили вдарила його. В цей момент мені було байдуже на те, що він мій батько. Ні. Після цього моменту він мені не батько. 

— Абігейл! — Тайлер відразу закрив мене собою. 

— Сучка, — у нього йшла кров з носа, я добре вдарила. Уроки Стейсі стали в нагоді. — Ми ще зустрінемося.

— Ставай в чергу, ти вже другий, козел. 

— Козел? Я твій батько! 

— В мене немає батька і ніколи не було. 

— Ідіть звідси, інакше я буду розмовляти з вами. — він оцінив габарити Тайлері зі своїми. 

— До зустрічі. 

— Бувайте. — тримаючись за ніс він пішов геть. 

— Мамо, — сльози одна за одною котилися по моїм щокам, в той час Тайлер обережно витирав їх рукавом своєї сорочки. 

— Все буде гаразд, він отримає своє покарання. 

Мені було дуже боляче, я навіть не здогадувалася, що мамі довелося таке пережити. Чому цей виродок досі живий, в той час як мама лежить у землі? Це він мав померти, а не вона. 

— Що сталося? — позаду нас стояв Ітан. 

— Дещо сталося, проте не думаю, що Абігейл захоче про це говорити. — я не могла заспокоїтися, в мене була істерика. 

— Репортери в будь-якому разі будуть чекати, цю конференцію вони навряд чи пропустять, тож не поспішайте. — чоловік залишив нас вдвох. 

Не знаю скільки я не могла заспокоїтися, але Тайлер весь час був поряд і просто витирав мої сльози. Його рукава був наполовину чорні через мою туш. Ми перейшли до вбиральні.

— Давай я допоможу, — чоловік обережно змив чорні сліди з мого обличчя і нафарбував вій повторно. 

— Дякую, — вже спокійніше відповіла я. 

— Зможеш відповідати на запитання? 

— Так, — я поглянула на відображення у дзеркалі. — Ходімо швидше, ми й так затрималися. 

— Ходімо. 

Це не метеорит, це щось повільніше і більш лякаюче. Серце ось-ось випригне з грудей. Тайлер тримає мене за руку в той час як десятки пар очей і камер спостерігають за нами. 

— Перше запитання від каналу BB news, — жінка в чорному діловому костюмі тримала мікрофон. — Питання до містера Веста: чи заключали ви між собою контракт про фіктивний шлюб?

— Так, — впевнено відповідає Тайлер. — Два тижні тому ми з Абігейл Роуз підписали контракт. 

— Навіщо, ви це зробили? — продовжує запитання та сама жінка. 

— Мені потрібна була підтримка від партнерів які більше довіряють людині яка у шлюбі, ніж людині без сім'ї. 

— Дякую за відповідь. 

— Третє питання від газети YouNews, — загалом усі присутні можуть поставити не більше десяти запитань, тож мають ретельно обирати їх. — Для Абігейл Роуз, — ви колишня наречена Алекса Вуда? — нахилюсь ближче до мікрофона.

— Так, я колишня наречена Алекса Вуда. — цікаво, чи буде помітно на відео, наскільки сильно мене трусить? 

— Чи правду сказав містер Вуд, про причину вашого розриву?

— Ні. — Ітан пояснив мені, що я не повинна відповідати відкрито на запитання, де можна відповісти так чи ні. 

— Сідайте вже, моя черга. — репортери та журналісти напружені не менше за нас, кожен хоче поставити своє запитання. — Запитання номер п'ять для Абігейл та Тайлера. — хіба так можна? Ніхто не реагує, тож можливо й можна ставити запитання одразу двом. 

— Ви були знайомі до дня весілля? 

— Так, — в унісон відповіли ми. 

— Як довго?

— Більше десяти років? — Тайлер поглянув на мене, він запитував у мене.

— Хіба не більше дванадцяти? 

— Ми познайомилися у п'ятому класі.. це виходить..

— Тринадцять років, — повертаюся до людей, що сидять у залі. — Ми знайомі вже тринадцять років. 

По залу відразу почався гомін, всі були здивовані тим, що ми так давно знайомі, ніхто не очікував такого повороту. Всі заспокоїлися і задавали ще питання, а наостанок Тайлера попросили сказати звернення: 

— По-перше, я б хотів попросити вибачення у своїх клієнтів та вельмишановних партнерів, — чоловік зробив невеликий уклін. — По-друге, я хотів би сказати, що на даний момент, ми з Абігейл не знаходимося у фіктивних стосунках. Абігейл Роуз — моє перше шкільне кохання, я нарешті набрався сміливості і зізнався її у своїх почуттях. 

— Так, — підхоплюю розмову, — Я перше кохання Тайлера, так само як і він моє. Це диво, що ми змогли зустрітися ще раз. — я підвелася зі стільця. — Я так само хочу вибачитися перед людьми, яких ми обманули, — зробила уклін, досить низький. 

— Ми з дружиною зіграємо справжнє весілля, тож будемо вдячні за ваше благословення. — Тайлер так само встав і зробив уклін. 

Ні, це точно не метеорит, що впав на землю, — це взагалі ніщо, порівняно з метеоритом.