Читати книгу - "Шазілір. Полум'я нового дня, Олена Гриб"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
– А я не маю відповідей! – закричав Райл. – Вперше в житті я залишився у понаднормовий час! Листи твої переписував! – Вказав на стосик пожовклих аркушів, що сусідив із новим папером. – Майже все зробив! Три штуки, уявляєш?! Вважай, половину!
– І нічого підозрілого не чув?
– Знущаєшся?! Що я міг чути, якщо мене… А, ти ж не знаєш… Мене вирубили! Як шмаркача! Відійшов у вбиральню, повернувся, хотів писати далі – і все! Отримав по шиї! Ось який синець! – Джамон повернувся спиною, відтягнув униз сорочку. – Придурки з розшуку мало не повбивалися, перевіряючи, чи можна самостійно так забитися. Ну, віриш?
– Угу.
– Слухай, я не святий, але паскудити відкрито не став би. Тим паче, навіщо? Уфін поняття не мав, що я з Ради. Дізнався б потім, звісно… Таж і Брікк дізнається! Мене ж після справи про шазілірське «прокляття» кожен собака пам'ятає. Гей, що ти там вишукуєш? Обережніше! Дихати важко, Мишко!
Міка відпустила його комір. Поспішно схопила олівець і, поки картинка не стерлася з пам'яті, накреслила на пустому аркуші дивний знак, не схожий на жодне гільдійське татуювання.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Шазілір. Полум'я нового дня, Олена Гриб», після закриття браузера.
