Читати книгу - "Я не про це мріяла чи Потрапила, так потрапила, Тетяна Барматті"

Ковтнувши, я окинула поглядом чоловіків, їхні підтягнуті тіла, визнаючи свою капітуляцію. Хочу! Хочу до запаморочення і нічого з цим вдіяти не можу. І чого, питається, зупиняла Предводителя? Хотіла сама прийняти рішення?

Гаразд, подумаю про це потім, а поки що...

– Просто секс, – випалила я, заглядаючи у вічі кожному. – Жодних зобов'язань, ніякого гнізда та іншої нісенітниці. Якщо ви погоджуєтесь, то… – домовити я не змогла, у горлі пересохло від бажання.

– Просто секс ... – протягнув Провідник і його хвіст зашурхотів, повільно сплітаючись кільцями. – Добре, – кивнув він, ось тільки погляд, яким він окинув мене, говорив сам за себе. – Ви що скажете? – Хмикнув він у бік Сана і Ларі, піднявши брову.

– Куди Світлана, туди і я, – не відводячи від мене погляду, тихо видихнув Ларі і ковтнув, від чого його кадик сіпнувся.

– Добре, – кивнув Сан, відвівши погляд. Я бачила, що він хотів додати ще щось, але в останній момент передумав, підібгавши губи і прикривши очі.

– Ось і домовилис-ся... – прошипів Шанліс і його очі блиснули в передчутті.

У що я знову вплуталася?

_