Читати книгу - "Агент №13"

запитуватимуть Салаї. Відповіді його просто прийматимуть до відома, а висновки робитимуть потім. Адже зі слів Салаї уже зрозуміло, що він намагається будь-що применшити значення своїх зв'язків з Меннелом. Певно, така його тактика має свої причини і підстави.

— Нічого я про Меннела не чув. Та й листів ніяких від нього не одержував.

— А ваша наречена? — з невинним виразом обличчя запитав лейтенант. — Чи, може, ваша майбутня теща?

— Не розумію, з якої речі Меннел мав би писати моїй нареченій? — з подивом глянув Салаї на лейтенанта. Шалго здалося, що в погляді інженера промайнуло занепокоєння. Запитання Фелмері явно стурбувало його. Старий схвально кивнув лейтенантові.

— З якої речі, кажете? — замислено повторив лейтенант. — Але ж відомі такі випадки, коли іноземці, що мали любовні зв'язки з угорськими жінками, згодом зав'язували з ними листування. Хоч би для того, приміром, щоб, приїхавши колись в Угорщину, не шукати нових знайомств…

Салаї наморщив лоба.

— Як накажете вас розуміти, пане лейтенант? — ображено промовив він.

— Здається, я висловився цілком зрозуміло. Чи, може, погано сформулював речення? — звернувся він до старого. — Ви теж не зрозуміли?

Шалго заворушився, дістав чергову сигару і, відкусивши кінчик, запалив.

— Якщо не помиляюсь, ти хотів сказати, що наречена пана інженера могла мати інтимні зв'язки з тим німцем, а той, бажаючи забезпечити себе дівчиною легкої поведінки на випадок приїзду в Угорщину, міг надіслати їй листа чи принаймні листівку. Тобто йдеться про Віктора Меннела та Беату Кюрті. Це ти мав на увазі?

— Саме це, — погодився Фелмері й глянув на Салаї.

Інженер випростався і засопів.

— Я протестую проти такого тону розмови, — промовив він зі стриманим хвилюванням. — Ви не маєте такого права. Розумієте? Вам не для того платять гроші, щоб розповсюджувати всілякі образливі вигадки про чесних людей. Ви відповідаєте за свої слова? Як смієте плямувати честь моєї нареченої! І після цього ще незадоволені, що чесні люди ставляться до вас із презирством! Знаєте, як слід назвати ваш учинок? Зловживанням владою! Я цього не потерплю!

— Справедливо сказано, — охоче погодився Фелмері. — Я б теж обурився, якби безпідставно обмовили мою наречену.

— Так чого ж ви тоді зводите наклепи на Беату? — почервонівши, запально вигукнув Салаї і нервовими рухами налив собі коньяку.

— Я не зводив ніяких наклепів на вашу наречену, пане Салаї, — спокійно пояснив Фелмері. — Вам це теж дуже добре відомо.

В руці інженера затремтіла чарка.

— Що мені відомо?

— Що ваша наречена була коханкою Меннела.

Салаї вражено глянув на лейтенанта, повільно опустив чарку з коньяком на стіл.

— Що за нісенітниця! — хрипко промовив, зробивши крок уперед. Сніп сонячних променів освітив його повне бліде обличчя, яке поволі почало червоніти, немовби якийсь потужний насос перекачував туди всю кров.

— Як не прикро, пане інженер, але все це правда. Якщо ви про це не знали, тим прикріше для вас. При нагоді розпитайте вашу наречену. Хоч би заради власного здоров'я. Лікарська експертиза встановила, що в Меннела була венерична хвороба. Так що направте вашу наречену у диспансер. Вам просто пощастило, коли ви ще не мали з Беатою статевих зносин. — Фелмері трохи помовчав, потім глянув на Шалго і додав: — Як ви гадаєте, чому ми відхилили ваше гостинне запрошення випити з вами склянку пива? В таку спеку?

В Салаї немовби відняло мову. Він сів на ліжко і втупився в одну точку. Розтуливши губи, хотів щось сказати, але тільки беззвучно ворушив ними, як риба, викинута на берег.

— Послухайте-но, пане інженер, — доброзичливо звернувся до нього Фелмері. — Ми вас розуміємо: вам не хочеться згадувати неприємні речі. Ми навіть не вважаємо це за брехню або спробу ввести нас в оману чи прагнення дати фальшиві свідчення. Адже будь-якому мужчині неприємно згадувати про гріхи своєї нареченої. А ми ж мужчини. Проте зараз ідеться про вбивство Меннела, а ми проводимо слідство в цій справі.

— Його вбито? — тихо запитав інженер.

— Ви хіба не знали?

— Ні. — Інженер опустив свої карі очі, в яких спалахнула лють. Впершись округлим підборіддям у груди, він стис у кулаки руки, що лежали на колінах.

Несподівано подав голос Шалго:

— Яким ви спортом захоплюєтесь, пане Салаї?

— Я взагалі не займаюся спортом. Немає на це часу. Роботи по самісіньке горло.

— Я поцікавився цим тому, що, бачу, у вас добре розвинені м'язи. Котрою рукою ви звикли бити? — запитав старий. — Лівою чи правою?

Фелмері насторожився: зараз почне діяти «стиль роботи» Шалго. Вони вже переконалися, що Салаї бреше, тепер настав час іти в наступ. Він нетерпляче очікував відповіді інженера.

— Я? Бити? — здивувався Салаї, повторюючи тактику зволікання відповіді.

— Так. Бити.

— Я взагалі не маю звички битися, — розвів руками інженер. — Хто твердить, що я бешкетник, той, звичайно, бреше.

— А якою рукою ви били Беату? І за що? За те, що дуже кохає вас? Чи, може, Беата сама собі надавала стусанів? Навряд. Мабуть, таки ви її побили. — Шалго дивився на почервонілого Салаї, а той мовчав. — Скажіть, пане інженер, чи не було б розумніше щиро зізнатися в усьому? З наших запитань час уже зробити висновок, що нам відомо про вас досить багато. Певно, здогадуєтесь і про те, що ми не випадково завітали саме до вас. Коли нам стало відомо, що Меннел приїхав в Угорщину?

Салаї зрозумів, що викручуватись уже даремно. Доведеться здатися.

— Коли Беата одержала від нього листа. Я відібрав у неї той лист і заборонив зустрічатися з німцем. Ми посварилися, і я… побив її.

— От бачте, це вже звучить цілком імовірно. Правда, цього ще замало. — Шалго витяг хусточку і витер лоба. — Ви коли зустрічалися з Меннелом?

— Та не зустрічався я з ним! — відчайдушно заперечив Салаї.

— Де ви були дев'ятнадцятого і двадцятого? — запитав Фелмері.

— Тут, у