Читати книгу - "Викинь мотлох із життя! Мистецтво прибирання, яке змінить вас назавжди"

Але що робити, коли, наприклад, вам потрібний документ, якого ви вже позбулися? По-перше, через те, що ви вже викинули велику кількість документів, ви можете бути впевненими, що потрібного документа в будинку немає, тому не варто влаштовувати пошук. Той факт, що в пошуку немає необхідності, суттєво знижує рівень стресу. Одна з причин, через яку безлад так нам набридає, полягає в тому, що нам доводиться шукати якусь річ тільки для того, аби впевнитися, що її в будинку немає, і дуже часто, незважаючи на всі пошуки, ми не можемо знайти те, що шукаємо. Скоротивши кількість документів та зберігаючи їх в одному місці, ми можемо одразу сказати, чи є серед них потрібний. Якщо його немає, нам негайно потрібно переходити до дій. Ми можемо попросити про допомогу в знайомих, зателефонувати в компанію чи шукати інформацію самостійно. Тільки-но ми прийняли рішення, єдине, що ми маємо робити, – це діяти. За таких умов ми часто помічаємо, що проблему можна дивовижно легко вирішити.

Замість того щоб страждати від стресу пошуку, ми починаємо діяти, і ці дії часто приводять до неочікуваних результатів. Шукаючи документ у якомусь місці, ми можемо натрапити на нову інформацію. Коли ми просимо допомоги у друга, ми зміцнюємо наші відносини, а також він може познайомити нас із людиною, яка є фахівцем у цій сфері. Неодноразовий досвід такого роду вчить нас, що якщо ми діятимемо, то зможемо роздобути необхідну інформацію в потрібний нам момент. Життя видається простішим, коли ви знаєте, що все буде гаразд, навіть коли вам чогось бракує.

Існує ще одна причина, через яку мої клієнти ніколи не скаржаться, і ця причина дуже важлива. Оскільки вони продовжують виявляти й викидати речі, які їм непотрібні, вони більше не перекладають відповідальність за свої рішення на інших людей. Коли з’являється проблема, вони не шукають якоїсь зовнішньої причини чи людини, яку можна було б звинуватити. Тепер вони ухвалюють власні рішення і розуміють, що думати про те, які заходи вжити в будь-якій ситуації, – по-справжньому важливо. Відбір та викидання особистих речей – безперервний процес ухвалення рішень, що базуються на цінностях, яких ми дотримуємося. Викидання речей вдосконалює нашу здатність ухвалювати рішення. Хіба розумно втратити можливість розвинути в собі цю здатність? Навідуючись до будинків моїх клієнтів, я ніколи нічого не викидаю. Я даю їм можливість ухвалити остаточне рішення самостійно. Якби я замість них обирала, чого потрібно позбутися, у прибиранні не було б жодного сенсу. Саме завдяки наведенню ладу в домі людина змінює свій спосіб мислення.

Чи вітаєтесь ви зі своїм домом?

Перше, що я роблю, коли навідуюся до своїх клієнтів, – це вітаюся з їхнім будинком. Я стаю навколішки в центрі дому та подумки звертаюся до нього. Я відрекомендовую себе, називаючи ім’я, адресу та професію, і прошу його про допомогу в створенні такого простору, у якому сім’я могла б жити щасливо. Тоді я вклоняюся. Цей мовчазний ритуал займає всього дві хвилини, але мої клієнти після цього дивляться на мене з подивом.

Такий ритуал уже став моєю звичкою, він ґрунтується на етикеті вшанування, прийнятого в синтоїстських храмах. Я точно не пам’ятаю, коли почала його здійснювати, але думаю, що мене надихнула атмосфера напруженого очікування, яка виникає, коли клієнт відчиняє двері. Вона нагадує атмосферу, яку відчуваєш, коли заходиш у ворота храму та ступаєш на святу землю. Ви можете думати, що цей ритуал має лише «ефект плацебо», але я помітила, що процес прибирання після здійснення ритуалу йде набагато швидше.

Між іншим, під час прибирання я не вдягаю спортивного костюма чи робочого одягу. Натомість я зазвичай вдягаю сукню і піджак. Хоча часом я також вдягаю фартух, зовнішній вигляд для мене має більше значення, ніж практичність. Деякі клієнти висловлюють здивування, що я знищую свої речі, але в мене не виникає жодних проблем з тим, що я пересуваю меблі й займаюсь іншою активною роботою під час прибирання, роблячи це в красивому одязі. У такий спосіб я показую будинкові та всім речам, що містяться в ньому, свою повагу. Я вважаю, що прибирання – це свято, особливі проводи тих речей, які покинуть дім, тому я вдягаюся відповідно. Я переконана, що, якщо завдяки одягу, який я вдягаю, я вшаную будинок і розпочну процес з вітання, він із задоволенням розкаже мені, чого сім’я більше не потребує і куди поставити ті речі, які залишаться, аби ця сім’я почувалася комфортно та щасливо в новому просторі. Завдяки такому підходу швидкість, з якою ви ухвалюєте рішення, зросте, а ваші сумніви під час прибирання зникнуть, тому процес ітиме легше.

Можливо, ви не вірите, що можете це зробити. Можливо, ви думаєте, що треба бути професіоналом, аби почути, що каже будинок. Однак саме власники будинку та речей у ньому розуміють їх найкраще. У ході наших занять мої клієнти починають чітко бачити, що їм потрібно викинути й де варто розмістити їхні речі, тому процес прибирання протікає гладко та швидко. Існує одна безпрограшна стратегія, яка допоможе краще відчути, що вам потрібно та як правильно розмістити ваші речі: вітайтеся зі своїм будинком щоразу, повертаючись додому. Це перше домашнє завдання, яке я задаю своїм клієнтам на приватних заняттях. Так само як ви вітаєтеся зі своїми родичами чи домашніми улюбленцями, кажіть: «Привіт! Я вдома» – своєму будинкові, повертаючись із роботи. Якщо при вході ви забудете це зробити, пізніше, коли згадаєте про це, скажіть: «Дякую, що даєш мені дах над головою». Якщо вам соромно говорити ці слова вголос, можна вимовити їх подумки.

Якщо ви постійно це робитимете, то скоро відчуєте, що ваш дім реагує на вас, коли ви приходите. Ви відчуєте, як його радість, наче легкий вітерець, огортає вас. Тоді ви почнете бачити, де потрібно прибирати й куди потрібно класти речі. Під час прибирання підтримуйте діалог із вашим домом. Я знаю, ця порада звучить зовсім непрактично, але якщо ви проігноруєте такий крок, то побачите, що робота просуватиметься повільніше.

По суті, прибирання – це процес відновлення балансу між людьми, їхніми речами та будинком, у якому вони живуть. Однак традиційні підходи до прибирання беруть до уваги виключно стосунки між людьми та їхніми речами,