Читати книгу - "Небезпека у лісі! {новий дім}, Страгозорый "

     А зараз... Зараз їм мабуть була потрібна моя допомога, бо коли батько помер, на них перейшла уся важка робота. І вони звернулись до мене тільки тоді, коли зрозуміли, що їм своїм не справитися, а не тоді, коли я сам потребував цієї допомоги й не знав, що треба робити далі. Але добре, що поряд зі мною тепер Ліж, Лігорія і Жоррг. Тепер вони для мене ті, за ким я повинен доглядати й ті, хто буде доглядати за мною, коли комусь з нас буде погано.

    Сьогодні до нашого так званого невеличкого «селища» приєдналися ще брат з сестрою.  Дівчина мені сподобалась одразу. Тиха така, мила. Навіть трохи червоніє, коли я звертався до неї. Але нормально поговорити з нею я так і не зміг. Теж починав трохи соромитися, і коли мені все-таки вдалось їй щось сказати, я починав затинатися. 

— Бачу, хтось закохався! - Мовила Ліж, трохи знущаючись наді мною, але в її голосі були й нотки радості за мене.

— Ти б краще придивилась до тих, хто тебе оточує, а не задивлялась на мене! - Пробурчав я, трохи примружившись від її насміхань. - А то так і пропустиш усе.

— Так я якраз на це оточення й дивлюся! - Вигукнула вона, і розсміявшись, полетіла геть. 

      Ох уж ця Ліж... Вона явно не підозрює про почуття Жоррга до себе. Вона часто не звертає уваги на те, що хтось може відчувати до неї щось більше, аніж звичайну симпатію як до друга. Або ж просто не хотіла звертати, боячись, що це може їй та партнеру якось нашкодити.

     Але влазити у їхні стосунки я не збирався, намагаючись їх якось зблизити. Я й сам погано знаю щось про відносини, та й дівчину, яка сподобалась, покликати нормально на побачення не можу. Тому хай розбираються самі.

     За останній час окрім імені новоприбулої дівчини я не зміг у неї щось запитати. Нара. Миле ім'я. Цікаво, що воно означає? Мабуть, теж щось миле, як і сама дівчина.

     А ось брата її звали так, що я навіть розібрати деякі склади не зміг, не те щоб запам'ятати. Явно жив до цього десь на Мокрих Островах, у них там у багатьох батьки жорстоко заморочуються над іменами своїх дітей. Але перепитувати, як його звуть було якось соромно. Тому я намагався звертатися до нього без імені по типу «Не хотів би ти...». Це було набагато краще, ніж намагатися виговорити його ім'я, і потім опозорити як його, так і себе.

     Одного разу знову прийшовши до неї й тихо запитав, щоб не налякати:

— Може, вам чимось все-таки допомогти?

     На секунду Нара відірвалась від читання, і подумавши трохи, кивнула головою.

— Так, брату потрібна допомога.

     Я трохи розчарувався. Сподівався, що якщо не з самою будівлею потрібна допомога, так з розташуванням меблів, а вона попросила допомогти її братові. Не на це я сподівався, але відмовлятися не збирався. Хай не думає, що тільки щоб я був поряд з нею, я готовий робити усе.

     Виходячи з будинку, в голові з'явилась чомусь шалена думка, яка викликала легкі ревнощі при згадці, що Нара спілкується ще з багатьма іншими гібридами чоловічої статі - мені треба зробити все, щоб її заполучити. Усе, лиш би Нара була тільки зі мною, й не з ким більше!