Читати книгу - "Казино «Руаяль», Ян Ланкастер Флемінг"

Уставши з ліжка, Бонд підійшов до дівчини та обняв її. Накрив долонями груди й відчув, як набрякли її соски. Вона притиснула його руки до себе міцніше, але продовжувала дивитись у вікно.

— Не зараз, — прошепотіла.

Джеймс нахилився і приклав губи до її шиї. На мить він ще міцніше притулив дівчину до себе, потім відпустив.

— Звичайно, Веспер, — сказав.

Підійшовши до дверей, поглянув назад. Дівчина не ворухнулася. Йому чомусь здалося, що вона плаче. Він зробив крок назад, але зрозумів, що зараз слова будуть недоречними.

— Любове моя, — мовив тихо, вийшов і зачинив за собою двері.

У своєму номері Бонд сів на ліжко. Від щойно пережитого вибуху почуттів на нього наринула знемога. Він розривався між бажаннями розтягнутися на ліжку або зануритись у цілющі води моря. З хвилину зважував варіанти, потім підійшов до валізи і витягнув білі льняні купальні шорти і темно-синю піжаму.

Джеймс терпіти не міг піжами і завжди спав голим, допоки під кінець війни у Гонконзі не знайшов чудовий компромісний варіант. Піжамна куртка, майже до колін, без ґудзиків але з поясом на талії та широкими рукавами, що не доходили до ліктів. У результаті вийшов зручний нежаркий одяг. Бонд натягнув куртку поверх шортів; вона приховала усі синці та подряпини, за винятком тонких білих шрамів на зап'ястях і щиколотках, а також відмітини від СМЕРШу на правій руці.

Сунув ноги в темно-сині шкіряні сандалі, спустився сходами, вийшов з готелю і вирушив дощатим настилом на пляж. Обходячи будівлю, подумав про Веспер, але стримався і не поглянув, чи вона все ще стоїть біля вікна. Якщо дівчина його і побачила, то нічим себе не виказала.

Бонд ішов краєм моря по твердому золотистому піску, поки будівля пансіону не зникла з поля зору. Тоді скинув піжамну куртку, коротко розбігся і пірнув у невисокі хвилі. Дно в цьому місці круто спадало вниз, він проплив під водою стільки, скільки вистачило повітря, роблячи потужні гребки руками і насолоджуючись м’якою прохолодою довкола. Виринувши на поверхню, відкинув волосся з лоба. Була майже сьома вечора, і сонце не припікало так нещадно. Скоро воно сховається за дальньою крайкою бухти, проте зараз світило просто йому в очі, тож він ліг на спину і поплив через бухту, наздоганяючи сонце.

Коли вибрався на берез майже за милю від місця, де увійшов у воду, тіні вже покрили місце, де Бонд залишив одяг, але він ще мав час полежати на твердому піску, щоб висохнути, поки сутінки остаточно не поглинуть берег.

Скинувши шорти, оглянув тіло. Від поранень зосталося лише кілька слідів. Джеймс знизав плечима та ліг на пісок; розкинувши руки й ноги у формі зірки, дивився у порожнє блакитне небо і думав про Веспер.

Почуття до неї були змішаними, і ця плутанина його дратувала. Усе мало відбутися просто. Він намірявся переспати з нею за першої слушної нагоди, бо, по-перше, жадав її, а по-друге, і Джеймс визнавав це, щоб якнайшвидше випробувати, чи повністю повернулася до нього чоловіча сила. Він розраховував насолодитися Веспер кілька днів тут, а в Лондоні вони бачитимуться час од часу. Потім невідворотно настане розрив, який усе спростить, оскільки вони обоє працюють в одній конторі. Якщо щось піде не за планом, він зможе попроситися на завдання за кордон чи, і таку можливість Бонд не відкидав, піти у відставку та вирушити подорожувати, про що завжди мріяв.

Але ця дівчина зачепила його за живе, і за останні два тижні почуття до неї дещо змінилися.

Із Веспер було легко та просто. Водночас у ній залишалося дещо нерозгадане, і це підігрівало його зацікавлення. Хоча вона відкривалася потроху, Бонд відчував, що скільки б часу вони не провели разом, у її серці завжди залишиться заповідний сад, доступ до якого йому закритий. Вона була чуйною та уважною, але не безвільною і не поступалася гордим норовом. Тепер, коли він дізнався про глибоку чуттєву палкість дівчини, жадання оволодіти її тілом тільки загострилось, але він розумів, що близькість щоразу матиме солодкий присмак насильства. Фізичне єднання перетвориться на хвилюючу подорож без розчарування, що неодмінно чекає на кінцевій станції. Веспер, думав Бонд, віддаватиметься жадібно, невситимо насолоджуючись інтимними втіхами у ліжку, але при цьому не дозволятиме повністю заволодіти собою.

Оголений, Джеймс лежав на піску, намагаючись відігнати знаки, що прочитав у небі. Він озирнувся: тіні від мису майже дісталися місця його лежання.

Бонд піднявся, струсив зі себе пісок. Подумав, що після повернення треба прийняти душ. Потім неуважно підняв купальні шорти і почвалав пляжем. Тільки діставшись піжамної куртки, зрозумів, що повністю голий. Не утруднюючи себе надяганням шортів, накинув на плечі куртку і пішов до готелю.

На той момент Джеймс прийняв остаточне рішення.

FRUIT DEFENDU[166]

Повернувшись до номера, Бонд був зворушений тим, що усі його речі дбайливо розкладені, а у ванній кімнаті зубна щітка та приладдя для гоління акуратно примощені на половині скляної полички. Іншу половину займали речі Веспер — зубна щітка, пара пляшечок і баночка з кремом для обличчя.

Перевіривши флакони, Джеймс здивувався, бо один містив нембутал — снотворні пігулки. Здається, події на віллі відбилися на нервах Веспер сильніше, ніж він уявляв.

Ванна була наповнена, поруч з рушником на стільці стояв флакон із дорогою есенцією для купання.

— Веспер! — покликав Бонд.

— Так?

— Це занадто. Я відчуваю себе якимось марнотратним жиголо.

— Мені наказали дбати про тебе. Я тільки виконую наказ.

— Люба, ванна — ідеальної температури. Вийдеш за мене заміж?

Вона фиркнула.

— Тобі потрібна служниця, а не дружина.

— Я хочу тебе.

— А я хочу омарів зі шампанським, тож ворушися!

— Гаразд, гаразд! — відгукнувся Бонд.

Він насухо витерся, одягнув білу сорочку і темно-сині штани. Розраховував, що Веспер одягнеться також просто, але коли вона без стуку постала на порозі його кімнати, вдягнена у блакитну льняну блузку, що гармонувала з кольором очей, та бордову плісировану бавовняну спідницю, був приємно здивований.

— Не можу більше чекати. Я помираю з голоду. Мій номер прямо над кухнею, й аромати, що звідти долинають, зводять із розуму.

Бонд підійшов і обняв дівчину за талію. Вона обперлася на його руку, і вони спустилися на терасу, де, в місці, куди падало світло