Читати книгу - "Наркономіка. Як працює економіка картелів"

тисячоріччя, коли метамфетамін став популярним. Мет виготовляли з контрабандних прекурсорів із Китаю, що спочатку призначалися для протизастудних і протигрипозних ліків. Цей наркотик підкорив усю Азію, бо там кокаїн – рідкість, а прекурсорів задосить. (У Таїланді, де мет неабияк прижився, його називають яа баа, тобто «божевільний наркотик».) Коли неймовірно зросла наркозалежність, уряд Нової Зеландії заповзявся проти метамфетаміну, перехоплюючи прекурсори й здійснюючи рейди на «кухні», де його готували. Відтак новозеландці взялися шукати йому альтернативу.

Під цю пору на сцену виходить молодий наркопідприємець Мет Бавден. Якби світові перемитники організували міжнародну конференцію – такий собі «нарко-Давос», – то Бавден би на ній головував. По-перше, волосся: довге, русяве, висушене і спушене феном – на заздрість Дженніфер Еністон. До всього додається гардероб, у якому є чорно-білі з леопардовою надруківкою строї, пальта-шинелі з надмірними еполетами, що виграють срібним металіком. Понад те – показний макіяж: грубою лінією підведені очі з умілим додаванням візерунчастих тіней у біло-срібних тонах і, для більшої виразності, кольорові контактні лінзи. На його появу латиноамериканські мачо-narcotraficantes кривили з огидою губи з вусиками. Однак колись Бавден верховодив наркоімперією на багато мільйонів доларів.

Родом із Нової Зеландії, він зібрав казкові гроші наркобізнесом. По всьому світу він продавав наркотики гульвісам, згромаджуючи мільйони доларів. Тепер він відійшов від наркобізнесу й витрачає чимало часу на тури по всьому світу, концертуючи з рок-програмою під сценічним ім’ям Старбой. Його шоу – це мікс гламуру й готики на тлі яскравого світла софітів і кордебалету в боа з пір’я. Старбой тримався у першій десятці хітів у Новій Зеландії і запустив власну лінію одягу, стиль якого називає «стимпанк-бурлеск-цирк-експрес». У профілі на твітері він описується як «міжвимірний мандрівник, котрий перевизначає межі психоделічного року й поступової наркополітики». Усе це означає, що він вам не типовий наркобарон. Але найдивніше не це: попри те що імперія Старбоя заснована на наркогроші, сам він жодного разу не порушив закон.

Він прийшов у наркобізнес, бувши споживачем і маючи за плечима залежність від низки речовин. Після того як член його сім’ї помер від передозування екстазі, Бавден вирішив знайти безпечнішу й легальну альтернативу наркотикам, від яких страждали люди. Він спинився на наркотику бензилпіперазині, або БЗП. Це непримітний білястий порошок; БЗП винайшли в 1940-х роках як протиглистовий препарат для худоби. Але досліди виявили, що в людей БЗП викликає ейфорію, як амфетаміни. Бавден почав продавати препарат як «пігулки для вечірок» через власну компанію Stargate International, що позиціонувала продукт як «соціальний тонік». Так Бавден і Stargate стали найвидатнішими представниками індустрії, що продає мільйони порцій рекреаційних наркотиків молодим завсідникам нічних клубів Нової Зеландії.

Наркотик став надзвичайно популярним. За деякими підрахунками, щороку в Новій Зеландії продавалося близько 5 млн «пігулок для вечірок» БЗП, що більше ніж одна доза на душу населення країни. Опитування показали, що майже 25 % новозеландців пробували цей засіб. Незабаром він почав захоплювати й інші ринки, здобуваючи популярність у Європі з 2004 року (а в США не повелося, бо з 2002 року БЗП там заборонений). Як і обіцяв Бавден, деякі люди дійсно перейшли на БЗП як безпечнішу альтернативу метамфетаміну; в одній академічній праці сказано, що це не проміжний етап на шляху до важких наркотиків, а проміжний етап у боротьбі з наркозалежністю75. Існування нової індустрії легальних стимуляторів означає, що наркотики втратили контакт із організованою злочинністю, стали чистішими за складом і не дають таких традиційних наслідків, як призвичаєння й негативна реакція організму, пояснив мені Бавден коли я піймав його поміж турами. Він вважає, що регулювати наркотики краще, ніж забороняти:

– Не треба забороняти плавати, а треба попереджати, щоб не винесло на скелі.

Повідомлень про медичні ускладнення й справді було мало, проте з’явилися побоювання, що люди змішуватимуть цей наркотик з іншими речовинами. Споживачі БЗП часто зловживають алкоголем, через що з’являються добре відомі соціальні проблеми. І, звичайно, без належного регулювання «пігулки для вечірок» почали продаватися скрізь, особливо в Новій Зеландії, – від крамничок на розі до автозаправок – без вікових обмежень або медичних застережень. Фахівець новозеландського неурядового фармацевтичного фонду Росс Белл каже, що «це була ковбойська індустрія – наркотики лежали на полицях разом із морозивом і цукерками». Уряд запідозрив, що щось із цим шалом негаразд, і, хоча жодної смерті від БЗП зареєстровано не було, 2008 року в країні його заборонили. Більшість країн, де БЗП ще продавали, також швидко ввели заборону.

Заборона БЗП, схоже, означала кінець легальних стимуляторів. Насправді ж, озираючись назад, можна сказати, що це був лишень початок. Щойно заборонили БЗП, місцева наркоіндустрія взялася розробляти альтернативні легальні стимулятори. Через лічені дні на полицях з’явилися заступні ліки – трифторметилфенілпіперазин (TФMФП) і метилгексанамін (МГА). Як і БЗП, вони були абсолютно законними – радше їх просто не встигли заборонити, – і їх можна було вільно купувати попри важкі до вимовляння назви. І знов заборони, і знов синтезувалися нові замінники. Отак із часу заборони БЗП й триває гра в кота й мишки між виробниками та владою. Розробляється новий синтетичний наркотик, стає популярним, влада його виявляє і забороняє, а на цей час наркохіміки вже створюють варіант попередньої формули й негайно виставляють препарат на продаж. Швидкість, із якою розробляються нові лінії наркотиків, дає змогу дилерам іти на крок попереду закону.

Нові покоління легальних стимуляторів вийшли далеко за межі Нової Зеландії. У Європі і США, наприклад, їх сором’язливо продають як «сіль для ванн». Як оті крамниці, що продають «запашні речовини для ароматерапії», виробники сподіваються, що такий маркетинг захистить їх від переслідувань, якщо препарат заборонять без їхнього відома. Схожі продукти продаються в інтернеті із застереженням, що ці препарати – «добрива», «хімікати» та «інновації». А на сайті OfficialBenzoFury.com є примітка крихітними літерами, що цей продукт «не для споживання людьми». Продавці називають продукт «хімікатами для дослідів». Споживачі в коментарях на сайті підтримують цю шараду, називаючи вживання наркотиків науковими дослідами. «У лабораторних щурів спостерігався неймовірний кайф», – читаємо в п’ятизірковому коментарі про порошок метоксфенідину, про який продавець каже, буцім «це справді дуже популярний хімікат для дослідів». Інші продавці навіть не приховують, що товар призначений для того, щоб «відчути кайф». Сайт Herbal Express, що працює на британському ринку, обіцяє: «Сьогодні ви більше не наражаєтеся на ризик потрапити на кілька років за ґрати за бажання кайфу. Якщо вам потрібний легальний косячок, ширка чи екстазі, купуйте легальний дурман в інтернеті під назвою хімікатів для дослідів, пігулок для вечірок і трав’яних запашних речовин. Це