Читати книгу - "Ескорт за примусом, Ольга Лавін"

38 Глава

Зоя
Ми вже сиділи в літаку, пройшовши реєстрацію, попрощавшись із Елею.
Я ніколи в житті не літала. Мені було страшно. Скільки авіакатастроф траплялося останнім часом? То літак вибухав, то були захоплені смертниками, то була якась несправність чи пілот просто не впорався з керуванням штурвалу.
Наші місця з Арні були поряд. Моє під номером 13. Від цього я ще більше запанікувала. Я була занадто недовірлива, тому і вірила в фатальні числа.
Арні був весь у своєму планшеті, не звертаючи на мене жодної уваги. Але відволікся, коли до нас підійшла сексуальна стюардеса і запропонувала щось випити, щоб переліт пройшов більш комфортним.

- Я нічого не буду.

- Мені будь ласка, сто грам віскі і закусити.

- Добре, буде зроблено, - м'яко посміхнулася вона.
Звичайно, клієнтам бізнес-класу можна посміхатися, і не тільки посміхатися.

- Чого ти трясешся? – цікавиться Арнольд.

- Я ніколи не літала у літаках і я панічно боюся висоти.

- Не хвилюйся. Цей літак не розіб'ється. Пілот - справжній професіонал. Та й сам літак лише нещодавно був куплений приватною авіакомпанією.

- Ти мене просто втішив.

- Може тобі варто випити, щоб подолати страх? Дарма відмовилася. В них тут широкий асортимент.

– Ні. Я не вживаю спиртних напоїв. Скільки годин ми будемо у польоті?

- Менш ніж 4 години.

- Це багато. Я не витримаю.

- Витримаєш. Як тільки прилетимо нас поселять у найкращий готель. Відразу попереджаю, ми не матимемо окремих номерів.

- Я так розумію і ліжок теж?

- Розумниця, дівчинко.

- Не називай мене так. Це дратує.

- Так? Що ще тебе дратує?

– Ти! Однозначно.

- Ммм.Я радий, що ти реагуєш на мене хоч сказом.

- Ваш віскі, - стюардеса принесла йому віскі та кілька бутербродиків.

- Дякую, Алло. Ви дуже люб'язні, - подякував, і провів рукою знизу вгору по її стегні. Спідниця у неї була не надто довгою.

- Ще побачимось, Алло.

- Я до ваших послуг, - відповіла вона і знову пішла.
У віп класі нас було лише вісім чоловік.
Але таку люб'язність і ввічливість виявляла вона лише Арнольду.

- Як тільки злетимо трахну її в кабінці туалету, - каже мені.

- Сподіваюся ти отримаєш задоволення.

- Ще яке. Справжній адреналін, - продовжує говорити і дивитися мені в очі. Чого він досягає? Що я ревнуватиму його до якоїсь розфуфиреної дівчини?

- Мені не цікаво.

- На її місці могла опинитись і ти. Подумай. Секс на висоті – ідеальний метод боротьби зі страхом цієї самої висоти.
Арнольд пропустив пасмо мого волосся між пальцями.

- Ти мені подобаєшся набагато сильніше, ніж вона. І хочу тебе теж так, що штанам тісно. Відчуваєш? - Запитує, коли кладе мою руку на бугор, що випирає з-під штанів. Губи обпікають гарячим диханням шию.
Я…

- Ну ні так ні! - Все припиняється моментально. Він залпом випиває свій віскі і знову втикається у планшет.
Пройшовши потрібний інструктаж, ми злітаємо. І ось коли вже починаємо набирати висоту, мені стає важко дихати і починає шалено боліти голова. Я починаю плакати від гулу у вухах і здається ще трохи і просто відключусь.
Арні немає. Він пішов слідом за стюардесою, коли вона підійшла і щось шепнула йому на вушко. Здогадатися не складно. Навіщо і куди.Мені доводиться боротися зі своїм страхом самотужки.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍ Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно