Читати книгу - "Останній дон"

— Лоретто, я закохався у вас. Закохався у вас. Розумієте? Ви зможете наступного тижня приїхати до Лос-Анджелеса? Я домовлюся, щоб вас зняли у фільмі, й покажу вас одному своєму другові зі студії. Та спочатку вам слід підписати контракт з моїм агентством. Розумієте, перше ніж я щось зароблю, мені треба вкласти багато праці. У справах інакше не можна, але пам'ятайте, що я вас люблю.

Лоретта кинулась на шию Мело. Клавдія зауважила, що цей її рух був абсолютно щирий. Домовились про день, а потім утрьох повечеряли, щоб відсвяткувати знайомство. А першим ранковим літаком Мело вилетів у Лос-Анджелес.

За вечерею Лоретта призналася, що в неї вже є «непробивний» контракт з агентством, яке спеціалізується на розважальних програмах для нічних клубів. Контракт чинний ще три роки. Мело запевнив, що все можна залагодити.

Одначе нічого залагодити не вдалося. Лореттине естрадне агентство наполягало на контролі за її кар'єрою протягом ще трьох років. Лоретта, на превеликий подив Клавдії, нестямно благала, щоб та попросила свого брата Кросса допомогти.

— Що, в біса, може Кросс тут зарадити? — здивувалася Клавдія.

Лоретта пояснила:

— У цьому місті він має величезні зв'язки. Він зможе домовитись, щоб від мене відступилися. Замовиш слівце?

Коли Клавдія з'явилася в апартаментах на покрівлі готелю і виклала суть проблеми Кроссові, той подивився на неї з обуренням і заперечливо похитав головою.

— Що тут, з біса, такого?— спитала Клавдія.— Просто закинь слово, та й по всьому.

— Нічого ти не тямиш,— сказав Кросс.— Я вже бачив десятки таких дамочок. Вони визискують таких друзів, як ти, поки доможуться свого, а потім ти для них не існуєш.

— То й що з того?— не відступала Клавдія.— В неї справжній талант. Твоя допомога зможе змінити на краще все її життя.

Кросс знову заперечливо похитав головою.

— Не проси.

— Чому раптом? — наполягала Клавдія. Вона не вперше випрошувала ласки для інших людей — це було складовою частиною кінотворчого процесу.

— Бо якщо я раз туди вплутаюсь, то буду змушений домогтися свого,— пояснив Кросс.

— Я зовсім не вимагаю, щоб ти конче домігся успіху. Я тільки прошу, щоб ти зробив, що можеш. Тоді я принаймні зможу пояснити Лоретті, що ми намагалися.

Кросс засміявся.

— Ти й справді нічого не тямиш. Гаразд, скажи Лоретті та її агенту завтра прийти до мене. Точно о десятій ранку. Можеш приходити і сама.

Наступного ранку під час розмови Клавдія вперше побачила Лореттиного естрадного агента. Його звали Толлі Нівенс, він був одягнений у звичайному для Вегаса стилі з деякими модифікаціями з нагоди важливої розмови. Тобто синя курточка поверх білої сорочки без коміра і сині джинси.

— Привіт, Кроссе, приємно зустрітися знову!— привітався Толлі Нівенс.

— А ми вже зустрічалися? — поцікавився Кросс. Справи, пов'язані з вар'єте, він ніколи не вирішував особисто.

— Колись давніше,— поспішив пояснити Нівенс.— Коли Лоретта вперше з'явилася у «Ксанаду».

Клавдія відзначила про себе різницю між лос-анджелеськими агентами, які опікувалися справами відомих кіноталантів, та Толлі Нівенсом, що провадив справи в набагато нетривкішому світі розважальної естради в нічних клубах. Нівенс був трохи нервовіший та й зовні не видавався таким поважним. Враження абсолютно впевненої в собі людини, як от Мело Стюарт, він не справляв.

Лоретта дзьобнула Кросса губками у щоку, але не промовила ні слова. Своєї звичної жвавості не виказувала. Сіла біля Клавдії, і та просто відчула її напруженість.

Кросс мав на собі костюм для Гольфу — широкі білі шорти, біла безрукавка і білі тенісні черевики. На голові синя бейсбольна шапка. Запропонував щось із кімнатного бару, та всі відмовилися. Тоді він спокійно проказав:

— Давайте вирішимо цю справу. Лоретто?

— Толлі хоче мати відсоток від усього, що я зароблятиму,— Лореттин голос тремтів. — Сюди входить і будь-яка робота в кіно. Але ясна річ, що агентство в Лос-Анджелесі хоче мати повну винагороду за будь-яку роботу в кіно, яку воно для мене дістане. Я не можу платити одразу двом агентствам. До того ж Толлі вимагає плати за все, що я робитиму. На це в Лос-Анджелесі ніхто не пристане, і я такого не хочу.

Нівенс знизав плечима.

— Між нами існує контракт. Від неї ми лише вимагаємо дотримуватись угоди.

— Але тоді кіноагент від мене відмовиться!— трималася свого Лоретта.

— Мені здається,— сказав Кросс,— що все можна залагодити просто. Лоретто, тобі слід тільки заплатити відступного.

— Лоретта — прекрасний виконавець, — пояснив Нівенс,— за неї ми беремо великі гроші. Ми завжди сприяли їй, завжди вірили в її талант. І ми вклали в неї великі кошти. А тепер, коли ці кошти повертаються, ми не можемо відпустити її так просто.

— Лоретто, відкупися від нього,— повторив Кросс.

Лоретта майже заголосила:

— Я не можу платити двом агентствам. Це надто жорстоко.

Клавдія ледь стримала усмішку на обличчі. Кросс навіть не намагався. Нівенсове обличчя скривилось.

— Клавдіє,— нарешті сказав Кросс,— іди переодягнися для гольфу. Я хочу з тобою забити дев'ять ямок. Побачимося внизу біля гральної каси, коли я тут упораюся.

Клавдія подумала, чому це Кросс з'явився на розмову в такому легковажному вбранні. Він немов легковажив і самою розмовою. Її це зачепило, і вона відчувала, що Лоретта також ображена. Одначе Толлі це надавало відваги. Він навіть не запропонував якогось компромісного варіанта. Тому Клавдія відповіла:

— Я побуду тут. Хочу подивитись на Соломона в процесі роботи.

На власну сестру Кросс ніколи не розгнівався б. Він засміявся, і вона всміхнулася йому у відповідь. Потім Кросс обернувся до Нівенса:

— Бачу, що ви не поступаєтесь. І, гадаю, маєте повне право так робити. А як щодо відсотків з її кінозаробітків за один рік? Але ви маєте відмовитися від контролю над нею, бо інакше нічого не вийде.

— Я йому й цього не дам! — розлючено вибухнула Лоретта.

— Але це не те, чого я хочу, — сказав Нівенс.— На відсоток я згоден, але що коли тут на вас буде попит, а ви зав'язнете в кіно? Ми втратимо заробіток.

Кросс зітхнув і сказав майже сумовито:

— Толлі, я хочу, щоб ви скасували контракт із цією дівчиною. Це прохання. Наш готель веде з вами багато справ. Зробіть мені ласку.

Вперше на обличчі Нівенса відбилася непевність. Майже благально він сказав:

— Для вас, Кроссе, я б з утіхою вчинив цю милість, та мені слід