Читати книгу - "З історії грошей України, Н. В. Дорофєєва"

Українські грошові документи — біфони — періоду визвольної боротьби 1942 — 1957 pp. — унікальні зразки грошей новітнього періоду історії. України.

КЛЮЧОВІ ТЕРМІНИ ТА ПОНЯТТЯ

Біфони (бофони, бифони) — національно-самобутні грошові документи підпілля, що поєднували агітаційно-пропагандистську та фінансову функції, поширювались на території, яка сягала рівня середньої європейської держави; існували понад 10 років і є цінними документами для вивчення історії ОУН - УПА.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. Чому, на вашу думку, саме Галичина стала "вихідною базою" для боротьби проти окупаційних режимів Німеччини та СРСР у ході Другої світової війни?

2. Де вперше з'явились біфони?

3. Дати опис зовнішнього вигляду грошових документів ОУН — УПА.

4. Вказати мету друку біфонів і поширення їх серед населення.

5. Що таке «партизанські гроші»?

6. Які зміни відбулись у рисунках біфонів після розколу в ОУН (1942 р.)?

7. На який час припадає завершення випуску біфонів?

8. Які підпільні друкарні займались виготовленням гроиіових документів ОУН — УПА?

9. Хто з відомих художників брав участь у розробці ескізів біфонів?

10. Довести, що біфони — унікальне явище в історії грошей новітнього періоду історії України.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Бар М., Зеленський А. Війна втрачених надій: український самостійницький рух у 1939 — 1945 pp. // Український історичний журнал. — 1992. — № 6.

2. Гайдай О. Біфони. — Тернопіль, 1995.

3. Клименко О. Грошові документи ОУН — УПА (біфони) перших років німецької окупації Галичини (1941 —1943 p.). // Банківська система України: проблеми становлення та перспективи розвитку. Збірник тез та доповідей. — Тернопіль, 1998. — С. 14 - 15.

4. Косик В. Україна і Німеччина у Другій світовій війні. - Париж — Нью-Йорк — Львів, 1993.

5. Малик Я., Вол Б., Чуприна В. Історія української державності. — Львів, 1995.

6. Мірчук П. Історія УПА. — Львів, 1991.

7. Турченко Ф. Новітня історія України. Ч. 2. — К., 1995.

У повоєнний період (до 1947 р.) у грошовому обігу українських земель, що були у складі СРСР, перебували такі грошові одиниці:

•копійки - 1, 2, 3, 5, 10, 15, 20;

•казначейські білети - 1, 3, 5 руб.;

•банківські білети - 1, 3, 5, 10 червінців (1 червінець = 10 руб.).

Здійснення перших трьох п'ятирічних планів призвело до інфляції, яка мала прихований характер через відсутність у радянському господарстві вільного ціноутворення і наявність примусового міжнародного курсу радянського рубля (внаслідок монополії у зовнішній торгівлі).

Значно підірвала грошову систему СРСР і Друга світова війна. Необхідні були зміни.

Тому 14 грудня 1947 року було опубліковано Постанову Ради Міністрів СРСР і ЦК ВКП(б) «Про проведення грошової реформи і відміну карток на продовольчі та промислові товари». У ході реформи були випущені нові паперові гроші, що обмінювались на старі у співвідношенні 1 : 10.

В обігу були збережені попередні, старого випуску монети.

Під час проведення реформи гроші обмінювались таким чином: за банківськими вкладами до 3 тис. руб. обмін проводився у співвідношенні 1:1; вклади від 3 до 10 тис. руб. скорочувались на 1/3, а вклади понад 10 тисяч — на 2/3. Найбільше постраждали ті, хто зберігав великі грошові заощадження «на руках».

Одночасно з проведенням грошової реформи в країні було скасовано карткову систему і підвищено ціни на товари і послуги.

Грошова реформа 1947 року ліквідувала наслідки війни у сфері грошового обігу. Було дещо відновлено вартість рубля, зміцнено його роль як міри вартості та засобу обігу.

Хід реформи на прикладах представлено у таблиці:

28 лютого 1950 року було проведено нову грошову реформу, яка стосувалася виключно міжнародного курсу рубля. До того часу курс рубля визначався на основі американського долара і був установлений у розмірі 5 рублів 30 коп. за 1 долар США. Відтоді радянський рубль відійшов від цього і був переведений на золоту основу. Вміст золота був підвищений з 0,167674 г до 0,222168 г. Ця зміна курсу рубля відбилась переважно на грошових розрахунках із країнами—сателітами СРСР, які дещо від цього втратили.

У травні 1960 року було прийнято постанову про зміни з 1 січня 1961-го масштабу цін у 10 разів (1 руб. новими грошима замість 10 старих рублів) і про заміну старих грошей новими. Відбулось підвищення золотого вмісту рубля до 0,987412 г і зміна його курсу щодо долара США (90 коп. = 1 долар).

Із першого березня 1961 року було завершено обмін старих грошей на нові у співвідношенні 10:1.

Реформа 1961 року ввела нові монети. Комплект бронзових номіналів замінився таким же, монети вищої вартості (з мідно-нікелевого сплаву білого кольору) доповнились двома новими видами — 50 коп. і 1 руб.

Були випущені нові монети вартістю 50, 20, 15, 10, 5, З, 2, 1 коп., які ввійшли в обіг замість вилучених 20, 15, 10, 5 коп., а також 1 руб. з новим типом лицьового боку і зворотного — з нового металу, а монет вище 5 коп. — з новою вагою.