Читати книгу - "Зламати ляльку Loly, Катерина Дако"

Гордій...
Це справді бце він...
А Лола... Її раптом захлеснула хвиля найрізноманітніших емоцій. Тут і радість від зустрічі, і туга, що накопичилася за два тижні, і збудження, що підтримувалося пробкою, що досі в ній... А ще образа на чоловіка, що залишив, змусив страждати, бажати, не мати можливості отримати розрядку. Який вирішив пограти нею, а вона нічого не могла сказати проти, інакше втратить його.

І вся ця гама почуттів раптом прорвала греблю, і дівчина, так і стоячи біля порога, почала плакати, спочатку тихо, потім все голосніше, а потім уже просто ревучи в голос, захлинаючись у риданнях.

А Гордій... Спочатку він явно розгубився, адже не чекав, що так на Лолу подіє зустріч. А потім підійшов ближче, обійняв, ніжно погладив по спині. Підхопив на руки, відніс до вітальні, сів на диван і дбайливо посадив її на коліна. Знову погладив. Почав цілувати. Спочатку маківку, потім заплакані очі, щоки, навіть у ніс цмокнув.

Припав до губ. І може, це дівчині так здавалося, бо хочеться, щоб так було. А може, це насправді так і було. Але стало зрозуміло, що він теж сумував. Що поцілунок – голодний, спраглий, вимогливий. Що чоловік хотів її весь цей час і зараз теж хоче.
Хоче сильно, пристрасно, до тремтіння в колінах і зубів, що стискуються.

Одяг розлетівся на всі боки. Її. Його. Та й не встигли вони зняти все. Він так і залишився в приспущених джинсах, вона - у розстебнутій блузці і підтягнутому вгору бюстгальтері. Але це їх не зупинило. Навпаки, завело ще більше.

Він повернув її спиною до себе, ставлячи на коліна і м'яко змушуючи спертися на руки. Поцілував по черзі сідниці. Дістав пробку з отвору, що вже за відчуттями горіло вогнем. І, швидко розкотивши презерватив, одним ривком увійшов у зголодніле і вже готове до його вторгнення солодке дівоче тіло.

Це не було схоже ні на що, що траплялося з ними раніше. Це було якесь божевілля, божевільне дійство. Вогонь спалював обох зсередини. Не давав дихати на повну силу.

Тільки хрипи, стогін, тільки ляпаси тіл один об одне.

Тільки пелена перед очима.

Тільки вона.

Тільки він.

І вона і він – не нарізно. Вони – єдине ціле. До крику, до болю.

Хіба таке буває?

Хіба це може бути з нею, з ними?

Зліт до небес, а потім падіння зі швидкістю звуку.

І ось вони вже обоє лежали розпластані на дивані у вітальні, далі якої так і не змогли дістатися. Причому вона – на животі, а він – зверху, всім своїм тілом розпластавшись на ній і втиснувши в подушки так, що вона майже не дихала.

Та вона з ним поряд і так майже не дихала. Ніколи. Чи від збентеження. Від хвилювання. Від пристрасті.

Зараз – від втоми та від бажання зупинити мить. Не злякати тендітне відчуття щастя.

Коли він – лише її.

А вона – його.

Гордій все ж таки заворушився першим, почав повільно підніматися, але її не залишив, потягнув за собою, обійняв, знову посадив на коліна і ніжно поцілував.

- Бачиш, як скучив. Навіть до спальні не дотерпів, - пустотливо посміхнувся.

А Лолі було все одно де, аби з ним.

- Ну, ти чого розплакалася, лялечка?

І знову так ніжно поцілував, що в грудях защеміло, і зрадливі сльози знову защипали очі.

- Теж... скучила... - видавила з себе, намагаючись все-таки не розплакатися знову.

Гордій дбайливо стягнув з неї блузку, бюстгалтер і один носочок, що залишився чомусь. А потім знову взяв на руки та поніс у ванну.

Лола уткнулася йому в груди, трохи соромлячись своєї наготи. І намагалася надихатися солодким, рідним запахом. На цих грудях хотілося забутися, розпластавшись по литих м'язах. Хотілося, щоб цей чоловік завжди був ніжним, дбайливим. І щоб вона теж могла дбати про нього.
А поки було незрозуміло, яке ж місце вона займає в його житті. Чи значить щось для нього? Чи вона – чергова розвага?

***

Занісши дівчину в душ, Гордій увімкнув теплу воду і сам почав намилювати Лолі голову, потім мити її саму м'якою губкою. Потім почав розмазувати піну по її тілу руками, особливо ретельно миючи груди і область між стегон. Він ковзав ніжними півкулями, покручував, стискав, пощипував соски, від чого дівчина досить сильно збудилася.

- Скажи, лялечка, тобі сподобалися ті вкладиші? Захотілося продовжити?

Лолу накрила хвиля сорому. Опустивши погляд, вона лише стримано кивнула.

- А кульки? Чи трусики? Сподобалися?

І знову мовчазний кивок у відповідь.

Гордій заслизнув однією рукою по ніжних складочках, змушуючи Лолу вигнутися назустріч ніжній ласці.

- Моя чуйна лялечка, - задоволено промовив їй у скроню.

Друга рука Гордія ковзнула по сідницях, пройшлася по западинці між ними і зупинилася навпроти щільного отвору.

- Подивися на мене, лялечка, - скоріше попросив, ніж наказав.

Лола, яка до цього дивилася вниз, при цьому таємно розглядала орган чоловіка, що знову наливався бажанням, змушена була підняти очі.

- Скажи, тобі було приємно із пробками? Сподобалось?

Лола не знала, що відповісти. Їй було приємно. Так. Але чи сподобалося? Скоріше ні. Вона чомусь відчувала сковуючий сором, через який не могла переступити.

- Відповідай, лялечка.

Знову попросив. І від його тону захотілося зізнатися. Що було тяжко, збудливо. Що хотілося, щоб він був поряд і довів справу до кінця. Як сьогодні.

- Я не знаю... - почала сковано. - Це... збуджувало, але... це неправильно якось. Неприродно.

- Хотіла б повторити? Із пробкою? Чи зі мною?

Лола завмерла перед відповіддю.

- Скоріше ні, ніж так, - сказала і затнулась. А раптом він чекає на іншу відповідь. - А тобі це так важливо?

Від своєї сміливості навіть дихати перестала.

- Так, я люблю анальний секс, - просто відповів чоловік. - Він дає відчуття повного володіння жінкою. Її покірності, навіть приниження і мого панування. Але, повір, жінка теж може отримати незабутнє задоволення, якщо буде підготовлена. Тому я просив тебе ставити пробки. Ми ще трохи тебе потренуємо, а потім... Не сумнівайся, тобі сподобається.