read-books.club » Дитячі книги » В забутій країні, Рахул Санкрітьян 📚 - Українською

Читати книгу - "В забутій країні, Рахул Санкрітьян"

184
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "В забутій країні" автора Рахул Санкрітьян. Жанр книги: Дитячі книги. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 35 36 37 ... 51
Перейти на сторінку:

Бій тривав недовго. Псаро, Нохрі і воїни, які встигли врятуватися, відступили й сходами подалися до головної зали. Ми залишилися самі серед трупів убитих жерців та п’ятьох солдатів Нохрі.

Однак Дхірендра не втримався і теж побіг нагору. До нас долинуло кілька пострілів, потім усе затихло: мабуть, у Дхірендри закінчились патрони.

Нохрі із своїми людьми добрався до ріки і поплив човном у свій палац.

Отже, його перша спроба загарбати Серафісові скарби зазнала невдачі.

Коли Дхірендра повернувся, я побачив у нього на плечі кров.

— Вас поранено? — спитав я.

— Так, трохи дряпнуло… Цей диявол у золотому обладунку насилу вибрався звідси. Ми були так близько один від одного, що я не міг навіть добре націлитись.

— Не забувайте, що Нохрі ще до світанку може повернутись, — сказав Дхандас, — і тоді вже ми зазнаємо поразки, бо їх буде набагато більше.

— Це правда, але не треба забувати про забобони. Цим людям нелегко підняти зброю проти тих, кого вони вважають за богів, — заперечив я.

— Ви впевнені в цьому, професоре? — спитав Чан. — Невже ви думаєте, що Псаро нічого не зрозумів, побачивши, як Анубіс стріляє з револьвера? Адже він побував у Бомбеї, Калькутті, в Патні й Бенаресі. Спектакль закінчено. Треба швидко надумувати щось — ми маємо на це якихось півгодини, не більше.

— Треба сховатися в царському палаці. Це єдине місце, де ми зможемо почувати себе безпечніше, ніж десь-інде, — висловив я свою думку.

Дхандас, який саме уважно розглядав ієрогліфи, раптом спитав мене схвильовано:

— Професоре, амулет із вами?

— Ні.

— Тоді, будь ласка, принесіть його швиденько. Мені от що спало на думку: багато з цих знаків, здається, подібні до знаків на амулеті.

Я збігав по амулет, ще не розуміючи, що може бути спільного між цими кругами та амулетом.

Коли я повернувся, пан Чан сказав:

— Вважайте, що бог магії і чаклунства розкрив цю таємницю. Все зрозуміло. Це ж не що інше, як замок із секретом, подібний до тих, які випускають в Алігарсі.[28] Треба поставити літери в певному порядку, і замок відімкнеться. Ви, професоре, держіть амулет і дивіться на перший рядок, а я повертатиму перший круг; коли ви побачите, що ієрогліф на ньому збігся з першим ієрогліфом першого рядка напису на скарабеї, зупиніть мене. Те саме ми зробимо і з іншими кругами.

Першим на скарабеї зображено Хепера. Чан почав обертати круг, на якому було багато різних ієрогліфів та малюнків. Але от з’явився Хепер, і я сказав Чанові, щоб він зупинив круг.

Потім він почав обертати другий круг, і, коли малюнок на ньому збігся з другим знаком на скарабеї, я знову зупинив його. Те саме ми зробили з третім, четвертим і п’ятим кругами. Закінчивши перший ряд, ми побачили, що напис на ньому цілком збігся з першим рядком на амулеті.

Тепер ми спробували відсунути верхній поперечний бронзовий брус. Він легко ввійшов у кам’яну стіну, біля якої стояла статуя бога сонця.

Аж зараз ми помітили, що на скарабеї стільки рядків, скільки брусів на дверях, а ієрогліфів стільки, скільки кругів.

Ми повернули решту кругів відповідно до напису на скарабеї і всунули в стіну один по одному всі поперечні бруси. Вхід до гробниці відчинено! Але перед тим як увійти до гробниці, я ще раз глянув на ієрогліфи на кругах. От що було там написано:

“Скарабей проклинає того, хто перший спробує пробратися до гробниці, і попереджає, що сам Анубіс одведе цього зухвалого блюзніра туди, де його спіткають вічні страждання”.

Серафісова гробниця складалася з кількох кімнат; стіни їхні були прикрашені кольоровими малюнками; в цих малюнках відбито різні епізоди з життя фіванського вельможі.

Саркофаг з тілом Серафіса стояв на невисокому кам’яному постаменті в кімнаті, де не було на стінах прикрас, як в усіх інших. Навколо саркофага було розставлено багато глечиків, таць та різних побутових речей, мабуть, привезених сюди з Єгипту разом з тілом Серафіса. Від їжі, що її залишили тут у день похорону, не зосталось і сліду: адже, як відомо, Серафіс був сучасник Юдхіштхіра.[29]

У другій кімнаті була статуя Серафіса на троні, а поряд стояла маленька скульптура — його душа. У цій кімнаті зберігались усі багатства Фів. Тут було чотирнадцять скриньок, повних самоцвітів; мабуть, вони коштували багато мільйонів рупій. Підлога була встелена золотими плитами однакового розміру й форми. На кожній плиті вигравіювано Серафісове ім’я.

Коли Дхандас побачив ці незліченні багатства, з ним стався напад божевілля. Він довго реготав, витягнувши шию, аж поки знепритомнів.

На щастя, він не збожеволів остаточно — коли ми підняли його, він прийшов до пам’яті. Але тепер уже ніщо не цікавило його, крім скарбів.

Він не одводив очей від скриньок — на них навіть не було замків. Я злякано стежив за його обличчям: щелепа одвисла, погляд якийсь порожній, мертвий.

— Ми даремно гаємо час. Сидимо тут уже чверть години, а Нохрі може першої-ліпшої хвилини повернутися до храму, — сказав Дхірендра.

— Ваша правда. Нам треба йти, — погодився Чан.

— І все це залишити тут?! — скрикнув Дхандас, опускаючи руку в скриньку з коштовностями.

— А невже ви думаєте, що ми зможемо забрати все з собою? — хотів навести його на розум Дхірендра.

Я схопив Дхандаса за руку:

— Ходімо! Всі скарби й багатства світу нічого не варті, коли нас уб’ють.

Чан силоміць вивів його з гробниці і підтримував на сходах під руку, бо Дхандас заточувався, мов п’яний.

Ми з Дхірендрою відстали од них, зачинили двері, висунули бруси з правої стіни, всунули їх в отвори на протилежній стіні, повернули круги врізнобіч і таким чином знову замкнули

1 ... 35 36 37 ... 51
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «В забутій країні, Рахул Санкрітьян», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "В забутій країні, Рахул Санкрітьян"