Читати книгу - "Доторк"

Але йому було цікаво, що ж трапилося з Майрою. Жорсткість її передчасно постарілого обличчя й пошматованого волосся, на противагу досі пронизливим блакитним очам, захоплювала його. Він натякнув, що хотів би знати, що ж вона пережила, проте вона завжди міняла тему. Ніби хотіла уникнути непорозуміння, чекала слушного моменту.

Майра без будь-якого страху часто виходила з дому пізно вночі на довгі прогулянки, хотіла роздивитися старий район, у якому зросла, — так вона це пояснювала, ігноруючи зауваги Барні про те, що це небезпечно.

— Хто нападатиме на непривабливу жінку? Я більше не переймаюся тим, що чоловіки недоречно до мене клеїтимуться. Вони лише змірюють мене очима й ідуть геть.

Однієї ночі, через два тижні після її прибуття, Майру привезла додому поліція. Обличчя в неї було все в синцях, а праве око ледь-ледь розплющувалося. З куртки позривали ґудзики, а блузка була зовсім роздерта; однією рукою Майра підтримувала верх, на комірці виднілася кров. Її переслідували, а тоді побили двоє чоловіків, коли вона зайшла в один з неблагополучних районів Елджина.

Карен спустилася вниз, поки Майра розповідала свою історію, і випалила:

— Чим ти думала?! Хіба не знаєш, як небезпечно жінці заходити в той район уночі, ще й наодинці?!

Майра взяла мокрий рушник, який їй передав Барні, і похитала головою.

— Я не думала, що вони мене чіпатимуть. — Голос її тремтів. — Я ж знаю, що більше не красива. Була впевнена, що…

— Усе не так просто, — перебив Барні. — Вони знають, що ти живеш тут, з нами. Тепер уже все місто знає. І, крім того, деяких стурбованих типів, які чигають на жінок темними вулицями, не хвилює, як жінка виглядає чи скільки їй. Якісь мудаки тішаться з того, що тероризують самотніх жінок. Вони навіть не збиралися тебе ґвалтувати. Деяким досить просто залякати. А іншим узагалі б убити хотілося.

Він усвідомив, що його пояснення її засмучує, але ніяк не міг спинитися.

— Ти думала, якщо станеш невиразною й непривабливою, то опинишся поза зоною доступу чоловіків, але це все бздури. Ти ж ходила для перевірки, правда? Думала, що через цю маску ніхто не подумає, що ти жінка. Ну, маю для тебе погані новини. Ти досі приваблива. Не така ефектна, як раніше, але природну привабливість тобі знищити не вдалося.

Майра почервоніла й швидко перевела погляд на сестру.

Карен засміялася.

— Ну, ти подивися на нього.

— Ні, ви зрозумійте мене правильно. Я до тебе не клеюся. Але хоч би що там тебе змінило, та подія не вплинула на ядро твоєї життєвості. Як тільки ти заходиш у кімнату, там одразу зростає напруга, і це не приховаєш коротким волоссям і чоловічим одягом.

Майра вже тремтіла, здавалося, от-от розплачеться, тож Барні припинив і побрів геть з кімнати.

— Я змінилася, — тихо промовила Майра Карен, яка сиділа біля неї й тримала вологий рушник біля її ока. — Він помиляється. Я вже не така, якою була раніше. Він не розуміє. Господи, їх було двоє. Один схопив мене ззаду, зірвав куртку й блузку й ухопив мене за груди, а інший поліз мені під спідницю. Брудні виродки. Чому вони це роблять? Тут річ не в тому, я знаю, що ще не зовсім утратила свою красу. Коли була молода й вродлива, то знала, про що вони весь час думають. Боже, вони лишать мене колись у спокої чи ні?

Майра почала плакати, і Карен намагалася її заспокоїти.

— Тихо, тихо, вже все позаду. Усе не так погано. Лише синець.

— Нічого не позаду. Вони вічно хочуть тебе мацати й шматувати. Усі вони однакові. Мене від цього верне, Карен. Кажу тобі: якби в мене був із собою ніж, то я б їх обох зарізала за те, що торкнулися мене. Я хотіла, щоб вони обоє здохли. Усе життя мусила від такого відбиватися й уже була впевнена, що нарешті вільна, що можу жити собі, як людина, впевнена, що більше не доведеться ні з ким битися. А тепер це. Тобі не зрозуміти. Тепер я присвятила своє життя стражданню. Мені огидно від думки, що довелося знову потрапити в цю чоловічу гниль, яка псує все, чого торкається.

— Ти все перекручуєш, Майро. Так, є багато таких чоловіків. Я теж таке пережила. Не так багато, як ти, — ну, мені певним чином пощастило народитися не такою гарною, як ти, — але і я мала побачення, що закінчувалися тим, що мене лапали в машинах і доводилося відбиватися, коли все заходило задалеко. Але то була частина дорослішання. Багато чоловіків також дорослішають, виростають з цього віку. Вони не всі однакові.

— Ой, Карен, я не мала на увазі й Барні також. Він не такий, як інші. Тобі пощастило. Він один з небагатьох, від погляду яких мене не трусить. Він чесний. Тому що творчий. Він розумом на вищому рівні.

Карен усміхнулася.

— Ні, хвилиночку. Не варто заходити задалеко й в іншому напрямку. Не думаю, що розумно робити узагальнення про будь-яку людину. Звісно, він чесний, але, як скульптор, він також дуже чуттєва й тілесна людина. Може, ти не помітила, як він на тебе дивився. Маю на увазі: не помилися так, як сьогодні. Мусиш бачити, що він у тебе закоханий.

Вересень

1

Коли Барні відмовився покидати студію, Майра пішла з Карен до лікаря Ліроя вдвох. Вона із сестрою в добрих руках, сказав Барні, і хоч би як Карен хотілося, щоб він з нею пішов, жінка знала, що на нього краще не тиснути. Вона намагалася уявити, як це, коли людина, що все життя шукає форму й світло, страждає не лише від болю, а й від темряви. Він намагався зробити скульптуру своїм світом і тепер руками шукав якоїсь форми й значення в існуванні, яке несподівано розсипалося. Вона вчинила правильно, коли вирішила зберегти дитину. Дитя стало об’єктом очікування, причиною й шляхом у її житті — тим, що Барні силкувався знайти для себе в роботі.

Вони з Майрою тепер їздили автомагістраллю в середмістя до Фішер-білдинг частіше, бо Карен була вже на