Читати книгу - "Шість невдалих побачень, Ангеліна Кріхелі"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
— Чим я можу бути корисним? — уточнив співробітник банку, варто було їм увійти й попрямувати до менеджера для VIP-клієнтів.
— Нам потрібен доступ до комірки, — гордовито заявив Мирон, до болю стиснувши лікоть Анфіси.
З боку здавалося, що вкрай цікавий чоловік підтримує дорогу йому супутницю.
— Одну хвилиночку, — заметушився співробітник і помчав у надра установи, щоб за кілька хвилин повернутися в супроводі старшого менеджера.
Кажуть, що всі люди однакові під сонцем. Але ось перед нею стояло наочне спростування цих слів. Два менеджери були настільки ж різними за зовнішнім виглядом і поведінкою, що здавалося, ніби навіть промені сонця поводяться з ними по-різному: одного нещадно палять, а іншого шанобливо погладжують.
Анфіса навіть позаздрила старшому за рангом. Завжди думала, що з такою самоповагою можна тільки народитися. Але ніяк не виховати її в собі без природного фундаменту.
— Добрий вечір! На жаль, ми закриваємося через п'ять хвилин. Але якщо вам потрібен доступ до особистого осередку, банк із радістю надасть його, — лицемірно посміхаючись, заявив чоловік, холодно дивлячись тільки на Мирона.
Анфіса ображено заскреготала зубами. Обидва чоловіки ніби й не помічали її. Хто взагалі вселив їм, що жінка без них — ніщо? Казка про ребро Адама? Навряд чи Адам став би розкидатися настільки недбало власними ребрами.
— Для доступу до скриньки необхідні документи, що засвідчують особу, і договір із банком із зазначеним номером скриньки, — ввічливо вимовив банківський службовець.
Анфіса розгублено глянула на Мирона. Ніякого договору в них не було. Можливо, тепер колишній чоловік відпустить її? Адже не з її вини доступ неможливий. Нехай сам урегулює свої проблеми! Створював же їх сам.
— Під час переїзду договір було загублено, — із чарівною посмішкою нахабно заявив цей гад, трохи сильніше здавлюючи лікоть.
Анфіса не без зусиль розтягнула губи в усмішці й кивнула на підтвердження його брехні.
— У нас є код доступу. Ми ніколи не користувалися коміркою.
— Розумієте, це подарунок мого батька на наше весілля, — підхопив чоловік. — Але тільки зараз дійшли руки, як то кажуть, подивитися, що там узагалі таке.
Менеджер з розумінням кивнув, зберігаючи на обличчі непроникну маску спокою.
— Паспорт у вас із собою? — поцікавився.
Анфіса злякано округлила очі. Посвідчення особи-то в неї майже завжди із собою. Але прізвище там стоїть уже зовсім інше. Дівоче.
На щастя дуже швидко з'ясувалося, що до весілля свекор і не міг відкрити комірку на їхнє прізвище для неї. Навпаки, саме цим старий шахрай і скористався. Понадіявся, що в разі чого бандити не шукатимуть невідоме їм прізвище. Бандити й не стали. Усі, крім одного — його сина.
— Відпусти мене, я нікуди не втечу, — гнівно прошипіла Красько, скориставшись тим, що банківські клерки пішли на кілька кроків уперед, показуючи їм дорогу.
— Мовчи, — відрізав Мирон, зосереджено слідуючи за двома чоловіками.
Опинившись у залі з комірками, колишнє подружжя спантеличено озирнулося. Жоден із них ніколи раніше в подібних місцях не бував, і як поводитися і що робити, поняття не мали.
— Це ваша комірка, — максимально ввічливо провів рукою старший менеджер, вказуючи на одну з численних дверцят. — Ваші документи справжні, фахівці вже в цьому переконалися. А ми поки що залишимо вас, — він кивнув і коректно вийшов із приміщення сам, наполегливо потягнувши за руку цікавішого колегу.
Анфіса тремтячою рукою набрала код. Невеликі дверцята пілікнули, відкриваючи в буквальному сенсі глибокий внутрішній світ осередку. На оксамитовій обшивці виявився всього лише один крихітний папірець.
— Може, там чек? — побоюючись і водночас із надією, припустив уголос Мирон, простягаючи руку за листком. — Що за!..
Чоловік не договорив, злісно жбурнувши нещасну записку на підлогу і стрімголов кинувшись геть.
Анфіса провела його здивованим поглядом і підібрала папірець, що спікірував на підлогу.
«Гроші у їхнього власника. Якщо є питання, телефонуй. Слідчий Борцов».
Далі додавався номер телефону.
Красько сіла на єдиний у кімнатці стілець іта істерично розреготалася, періодично поглядаючи на записку якогось слідчого.
*історію Борцова читач і слухач знайде в романі «Адреналінове кохання»
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Шість невдалих побачень, Ангеліна Кріхелі», після закриття браузера.