Читати книгу - "По сусідству з дияволом, Наталія Савінова (SiN eVa) "

Після тих веселих посиденьок минуло кілька днів. Тесс не бачила сусіда і була спантеличена його різким зникненням. Але вона не могла собі дозволити зателефонувати чи написати йому, виявляючи свій інтерес чи зацикленність. Разом з Амалією вона продовжувала готуватися до іспитів і практично була впевнена, що здасть їх без особливих зусиль. Синці та садна повільно але впевнено зникали з її шкіри, повертаючи їй впевненість у собі.

Черговим вечором Тесс розбирала деякі питання, в яких вона сумнівалася і почула голосний жіночий сміх у коридорі. Голоси були досить чутними і викликали зацікавленність. Вона вирішила подивитися, що відбувається і хто так голосно сміється та тихенько прочинила двері. Про що сильно пошкодувала.

Вона впізнала Елліаса та неочікувала колись побачити його в такому стані. Сусід виглядав не аби як пошарпаним. Він ледве тримався на ногах від спяніння, хитаючись тулубом та розставляючи широко ноги. Його сорочка була розстібнута, та й штани явно трималися на стегнах з останніх сил. Елліас обіймав високу брюнетку, що буквально заціловувала його і дозволяла собі бути відверто вульгарною та розбещеною. Коли дівчина почула звук дверей, що відкриваються, то різко повернула голову, показавши Тесс своє ідеальне обличчя.

Це була та сама дівчина, яку Тесс вже зустрічала у квартирі сусіда, коли хотіла запитати його номер телефону для Амалії. Вона була бездоганно вродлива та спокуслива. З ідеальними формами та рисами обличчя. Довгонога і справді розкішна молода жінка. А Елліас виглядав і поводився зовсім інакше ніж з Тесс, він був розкутий і захоплений увагою брюнетки, і притискав її до себе так, ніби вона була центром його бажання.

– Все нормально, сусідко? – напружившись та притиснувшись спиною до стіни, Елліас змінився в обличчі. – Ніхто не ображав?

– Так. Все нормально. – Кивнула Тесс і награно посміхнулася йому. – А у тебе?

– У нього вже все нормально. – солодкуватим голосом відповіла брюнетка і хижо посміхнулася. – Він трохи зайнятий зараз.

– Вибач - те. – Видихнула Тесс і опустивши очі, швидко зачинила двері.

Вона притулилася чолом до дверей і стиснула пальці в кулаки. А через кілька секунд тихо розплакалася, прикриваючи рота руками. Всхлипуючи від обурення та жалю до самої себе, Тесс забігла до своєї кімнати і схопивши подушку, стиснула її з усієї сили, вдавлюючи в неї обличчя.

Присівши на ліжку після самопридушення подушкою, вона шморгнула носом і вмовила себе заспокоїтися. Адже плач не плач, а нічого не змінилось і не зміниться. В його очах вона так і буде сусідкою, дівчинкою з якою можна грати коли нудно. Вона буде його уявною сестрою, якій він став офіційним опікуном на паперах. Елліас дорослий чоловік з похмурим минулим і теперішнім. Його життя і потреби так само реальні як і її навчання та бажання стати лікарем.

Залишалося три дні до іспитів. Тесс з головою поринула у навчання і викреслила зі свого серця та думок Елліаса. Вона змушувала себе думати про свої цілі та їх досягнення. Вона змушувала себе бути вищою за хтивість та бажання мати те, чого вона не може мати. Поки вона це може зробити, вона може викреслити Елліаса зі свого серця, хоча це так легко допоки вона його не побачить знов, поки він не заговорить з нею. Та вона навчиться уникати його. Якою б сильною не була її закоханість, а здоровий глузд перемагав завжди.

Тесс набрала цілу ванну теплої води, щоб поніжитись і розслабитись. Вона заплющила очі, насолоджуючись ароматом трав та ефірних олій, які допомагали це робити. Вона вирішила зробити невелику перерву у підготовці до екзаменів, щоб набратися сил і привести свою пам'ять у релаксуючу стадію. Адже перевірити пам'ять можна саме так, давши можливість відключитися від реальності і змінити градус напруги.

Та за пять хвилин усі надії на спокій було зруйновано вимогливим стукотом у двері.

Злякана і мокра, Тесс вискочила з ванної кімнати, встигнувши накинути на себе нічну сорочку. Той хтось, хто з силою тарабанив у двері, майже встиг знести її, і зовсім скоро це зробить, якщо вона не поквапиться. Вона здогадувалася, що це ніхто інший як її сусід. Тільки в нього вистачає зухвальства на такі витівки.

Тесс була змушена вийти з теплого і такого ароматного затишку, вона не мала можливості витерти воду зі свого тіла і загорнути мокре волосся в рушник. Вода крапала на підлогу і тканина сорочки швидко змокла і стала ліпкою та холодною. Та наполеглевий стукіт у двері не дозволяв їй думати про свій дискомфорт.

– Чого так довго, сусідко? – роздратовано запитав Елліас, варто було їй відчинити двері. Сусід стояв на порозі, граючи жовнами обличчя. Він виглядав спантеличено або схвильовано і в той же час його очі випромінювали злість, але Тесс поки не могла зрозуміти чому і чи це так насправді, чи це її уява.

– Я приймала ванну, – вона спробувала виправдатись і скрикнула, коли Елліас безцеремонно схопив її за руку і швидко потяг за собою в коридор.

Він не звертав уваги на те, як виглядає його сусідка. Він поспішав. Часу було критично мало, кожна хвилина була на вагу золота і в нього не було бажання слухати лепет дитини, що зовсім невчасно вирішила прийняти ванну. Елліас швидкими кроками спускався вниз, і так само безцеремонно змусив Тесс сісти в машину, де в кількох фразах пояснив причину такого поспіху та брутальності.

– Місце, куди ми їдемо не найкраще як ти розумієш. Але сусідко, мені треба щоб ти зарубала у себе на носі, – він зробив паузу і на одну мить подивився в перелякані очі Тесс. – все, що від тебе потрібно, це проасистувати на операції і все! І головне не розмовляти! Загалом не видавати і звуку!

– Операції? – перепитала вона.

Елліас мовчки кивнув і вже більше нічого не пояснював. Зараз все, що він міг зробити - це мовчати. Він розумів, що чинить жорстоко по відношенню до сусідки, але вона була єдиною в цьому світі хто не боявся його і робив усе, що він говорить. Зараз головне не піддатися на емоції, які бурхливим полум'ям клубилися в його грудях. Він не хотів наражати дівчинку на небезпеку, але саме зараз ціна питання – життя, і він повинен зробити все, що від нього залежить, щоб зберегти це життя.