Читати книгу - "Шазілір. Полум'я нового дня, Олена Гриб"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
Широкі ніздрі Брікка роздулися від гніву. Він хряснув кулаком об дерево, не переймаючись тим, що його рука потрапила в пляму крові.
– Жартувати зі мною надумали?!
Тихий стукіт і ледве чутний скрип дверей змусили його підскочити. Швидкий поворот, незграбний рух убік, щоб уникнути удару об гострий край стільниці…
Міка переступила поріг якраз тоді, коли стіл із гуркотом перекинувся і весь його вміст розкотився по підлозі.
«Злочинець має нам пам'ятник поставити», – подумалося Даріану.
Потім його погляд натрапив на крихітний шматочок тканини, що вилетів з-під найближчої до вікна ніжки, і сміятися відразу ж розхотілося.
– Ось же… – Брікк вимовив кілька лайливих слів. – Та щоб вас…
На мить завагався, почергово вивчаючи поглядом Міку, що застигла стовпом, і Керрейта, що недбало притулився до стіни. Закусив губу, подивився на підлогу. Прокашлявся, скривився від вигляду розкиданих речей і різко підняв очі.
– Добре, я спробую вам повірити, – звернувся до губернатора. – Дайте слово, що це не ваш наказ. Я знаю, ви людина честі. Просто дайте слово, і я підтримаю будь-яку вашу версію!
Вперше за весь ранок Даріан дозволив собі скинути маску байдужості.
– Вибачте, – його голос був сповнений смутку, а погляд не відривався від блакитного клаптика, що валявся біля ніг «випалювача». – Не можу.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Шазілір. Полум'я нового дня, Олена Гриб», після закриття браузера.
