read-books.club » Еротика » Невинна для мажора, Ольга Суниця 📚 - Українською

Читати книгу - "Невинна для мажора, Ольга Суниця"

209
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Невинна для мажора" автора Ольга Суниця. Жанр книги: Еротика / Романтична еротика. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 34 35 36 ... 65
Перейти на сторінку:
Розділ 17

Стас

 

“Зайдеш до мене в кабінет”.

Таке повідомлення відсилаю Ліні відразу, як тільки приїжджаю до клубу. Я майже впевнений, що вона з'явиться на роботу, навіть якщо Таня з нею говорила і розповіла про звільнення. Ця дівка впевнена в собі і ховатись не буде. І навіщо я взагалі з нею зв'язався? Бо мені було з нею добре. Та зараз все змінилось і лише одна Настя у думках.

Скоріше з усім розібратись і повернутись до неї. Я залишив її в кімнаті відпочивати після першого сексу. Навіть не віриться, що я був у неї першим чоловіком. Вона так звабливо стогнала і вигиналась піді мною, що я ледь себе стримував. Намагався діяти акуратно, рухатись повільно, а її дірочка туго стискала член.

Згадую Настю і знову її хочу. Вгамуйся Стасе. Спочатку справи, а потім насолода. Я пообіцяв їй, що повернуся швидко і ми продовжимо.

Виходжу з машини і прямую до чорного входу. З іншої сторони вулиці поспішає Каміла. Вона бачить мене і прискорює крок. Наздоганяє мене у коридорі.

-        Як там Настя? - дивиться стурбованими широко розкритими очима. Похвально, хвилюється за подругу.

-        Все добре, відпочиває вдома. Я дав їй сьогодні вихідний, - неохоче відповідаю. - Сьогодні вам прийдеться розподілити обов'язки на всіх, за Настю і Ліну.

-        Ліни теж не буде? Ти її звільниш, як і Таню?

-        Думаєш не треба?

-        Цього ще мало, - злиться дівчина. - Я б її вбила за ту витівку. Це ж яким стервом треба бути, щоб придумати таке?

Сміюсь від її реакції. Мені подобається, що вона готова захищати Настю.

Ми розходимось. Каміла заходить в роздягальню, я прямую в свій кабінет.

Чекати Ліну довго не приходиться. Через хвилин десять вона заходить в кабінет без стуку. Розстібує ґудзики пальто, але не знімає його. Впевненим кроком підходить до диванчика і по хазяйськи сідає.

Я мовчки спостерігаю з робочого місця. Сьогодні вона нафарбована особливо яскраво. Чорні вії здаються важкими від наліпленої туші, кроваво-червона помада виблискує на пухких губах. Ліна виглядає ображеною, але ніяк не винною.

-        Я знаю, що ти скажеш, що я звільнена і все таке, - вона перша порушує тишу. - Можеш не хвилюватись, проситись не буду. Я сама збиралась піти і ось тепер мене нічого не стримує.

-        Я бачу тебе совість зовсім не мучить, через те, що ти скоїла, - намагаюсь говорити спокійно, та гнів вже починає набирати обертів.

Ліна хмикає і задоволено посміхається.

-        А де твоя совість, Стасе? - підвищує голос. - Ти проміняв мене на якусь нещасну дівулю. Мене ти не хочеш пожаліти?

Її поведінка неприпустима, таке відчуття, наче я щось їй винен.

-        Це наші з тобою справи, - ціджу крізь зуби, пальці мимоволі стискаються в кулаки. - Навіщо Настю вплутувати? Ти хоч уявляєш, що міг зробити з нею той виродок? Він же неадекватний. Це добре, що я встиг йому завадити.

-        Шкода, - шипить ніби дика кішка. - Це б її провчило, що на чужих чоловіків зазіхати не потрібно.

Все, не витримую, зриваюсь з місця, вмить опиняюсь біля Ліни. Я ловлю її за лікоть і стискаю досить сильно, щоб вона скривилась від болю, а потім різко тягну на себе. Вона підскакує, очі широко розкриті і я помічаю в них страх. Боїться мене. Нарешті хоч одна справжня емоція. Замахуюсь, але не б'ю, ніколи цього не робив з жінками. Хоч вона і стерво і заслуговує покарання.

Щосили відштовхую назад і вона гепається на диванчик, а з її легень виривається гучний видих. Відвертаюсь, не хочу навіть дивитись на неї. Повертаюсь у своє крісло і стомлено спираюсь на спинку. Як з жінками може бути важко.

-        В нас з тобою не було нічого серйозного. Просто хороший секс, - говорю байдуже голосом.

-        Просто секс, - вражено повторює. Її голос тремтить, а очі блистять від емоцій.

Напевно, все ж таки я винен. Треба було раніше все з Ліною обсудити, обкреслити межі наших відносин. Видно, вона думала зовсім не так як я. Скоріш за все, наші зустрічі значили для неї більше.

Взявши себе в руки, дівчина підіймається і з байдужим виглядом підходить до столу, спирається долонями на плоску поверхню. Від нахилу глибоке декольте блузи показує більшу частину пишних грудей. Колись мені подобалось їх м'яти і цілувати. Зараз туди навіть не дивлюсь. Ліна бачить, як я відводжу погляд і хмурить відкориговані брови. Скільки і ній несправжнього, чомусь раніше я цього не помічав.

-        З нею теж просто секс? - кривиться від своїх слів.

-        З нею інакше. Вона інша.

-        Чим? Тому що молодша і поводиться недоторканою і невинною? Чи на довго вона така? Не думаю, - задоволено хмикає. – Такі, як ти швидко зроблять з неї таку, як я.

Вона тягнеться до моєї шиї, проводить нігтем по шкірі біля коміру сорочки. Мені неприємний її дотик, тому хапаю за зап'ясток і міцно стискаю. Піднімаюсь з крісла, дивлюсь їй прямо в очі.

-        Не порівнюй її з собою. Ти і нігтя її не варта, - скрегочу від злості. - Те що ти зробила, немає прощення. Забирай свої манатки і вимітайся з клубу. І щоб я тебе тут ніколи не бачив. До Насті теж не здумай наближатись.

Відштовхую її руку і відходжу в сторону, подалі, бо так і хочеться вліпити ляпас. Але я жінок не чіпаю, навіть таких, як Ліна.

Вона потирає зап'ясток, надуває губи і присідає на край столу.

-        Шкода дівку, пропаде вона з тобою, - награно зітхає.

Ліна ще та актриса. Їй би позаздрили відомі зірки, якби побачили, як швидко вона міняє ролі.

-        Що ти в цьому розумієш? - відкриваю шафу, дістаю пляшку, та згадавши що за кермом, ставлю назад.

Чому вона досі не йде? Нащо ще більше мене злить? Вона так і хоче, щоб я силоміць вишвирнув її звідси.

-        Ти не вмієш кохати. Ти можеш тільки використовувати. А коли вона це зрозуміє, сама втече від тебе. Ось побачиш.

-        Так, годі, забирайся звідси, - два кроки і я вже біля неї. Ловлю за руку вище ліктя і тягну до дверей. - Ти наче навмисно хочеш мене вивести. Я стримуюсь, але і моєму терпцю приходить кінець.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 34 35 36 ... 65
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Невинна для мажора, Ольга Суниця», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Невинна для мажора, Ольга Суниця"