Читати книгу - "Дракула"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
Коли я над нею схилилася, вона й досі спала. Рот її був напіввідкритий, і вона дихала, але не так, як зазвичай уві сні – ледь чутно, а робила довгі, конвульсивні вдихи, наче намагаючись щоразу набрати в легені більше повітря. До речі, коли я до неї підійшла, Люсі, не прокидаючись, випростала руку і притисла комір своєї нічної сорочки до шиї. При цьому тіло її пронизала легка дрож, наче вона змерзла. Я накинула на неї теплу шаль і краї підіпхнула аж під горло, побоюючись, щоб вона, роздягнена, не вхопила якусь небезпечну застуду від холодного нічного повітря. Остерігаючись одразу будити її, аби не перелякати, я вирішила вивільнити руки, щоб у разі чого мати змогу допомогти Люсі, і тому закріпила шаль на її горлі великою булавкою. Та, мабуть, зробила це я поспіхом та незграбно і, напевне, вколола чи проколола шкіру на її шиї, бо, коли її дихання трохи вирівнялося, вона час від часу прикладала руку до горла і тихенько стогнала. Укутавши Люсі, я взула їй на ноги свої черевики і почала потихеньку її будити. Спочатку моя подруга ніяк не реагувала, але поволі сон її ставав дедалі неспокійнішим – вона то стогнала, то зітхала. Зрештою, побоюючись, що незабаром почне розвиднюватися, а також із численних інших причин, я вирішила не баритися і якомога швидше відвести Люсі додому. Тому я стала трясти її настирливіше, аж доки вона не розплющила очей і не прокинулася. Вона зовсім не здивувалася, побачивши мене – мабуть, не одразу збагнувши, де вона. Люсі завжди прокидається граціозно, і вона не втратила притаманної їй граціозності навіть у такій неприємній ситуації, коли її тіло тремтіло від холоду, а думки спантеличено переплуталися від пробудження роздягненою вночі, та ще й на цвинтарі. Люсі злегка затремтіла і притиснулася до мене; коли я сказала, що ми маємо негайно йти додому, то вона, не заперечуючи, підвелася – слухняна, як дитина. Коли ми йшли, гравій немилосердно впивався мені у ступні, і Люсі помітила, як я морщилася від болю. Вона зупинилася і намагалася наполягти, щоб я взула свої черевики, але я не схотіла. Проте, коли ми вийшли на стежину вже за межами цвинтаря, я знайшла калюжу, що лишилася після шторму, і ретельно вивозила свої щиколотки грязюкою, потираючи ногу об ногу, – щоб ніхто, якщо ми когось зустрінемо по дорозі додому, не зміг помітити моїх босих ніг.
Текст предоставлен ООО «ЛитРес».
Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.
Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.
Невелике місто на півночі сучасної Румунії. (Прим. перекл.)
Повернутися
Мерці подорожують швидко.
Повернутися
Назва місцевого сливового бренді.
Повернутися
«Синя книга» – список осіб, що обіймають державні посади; «Червона книга» – список дворянських родин. (Прим. перекл.)
Повернутися
Вівісекція (лат.) – розтин тіла під час дослідів на живих тваринах.
Повернутися
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Дракула», після закриття браузера.