Читати книгу - "Пацієнт, Трюде Тейге"

40

Першої ночі після операції Кайса не могла заснути. Думка про те, що на неї чекає, ні на мить не полишала її. Розум підказував, що метастази в лімфатичних вузлах — ще не остаточний вирок, але страх, що рак міг поширитися на кістки й внутрішні органи, міцно засів у голові. «Тоді — кінець», — думала вона. О другій вночі Кайса випила одну зі снодійних пігулок, які їй дали в лікарні, і проспала аж до одинадцятої ранку. Карстен чекав на неї зі свіжою кавою і сніданком. Але їсти не хотілося.

Карстен працював удома, Кайса лежала на канапі. Вона почувалася знесиленою, в’ялою. Пролежала так увесь день, трохи дивилася телевізор, час до часу засинала, ввечері рано пішла в ліжко, але лежала без сну, доки прийшов Карстен.

— Я мушу знайти собі заняття, доки чекаю на результати, — сказала Кайса. — Я не можу ні про що інше думати, лише про… про хворобу, про те, що буде далі.

— Тобі треба відпочити кілька днів, — сказав Карстен.

Вона лягла на його руку.

— Завтра я, мабуть, почуватимуся ліпше.

— Все владнається…

— Карстене, нема сенсу говорити це мені, — не зуміла вона стримати роздратування. — Вибач… Я не хочу говорити про це. Не тепер…

* * *

Наступного дня Кайса прокинулася з відчуттям гострого голоду. Карстен знову приготував сніданок.

— Слідство просувається успішно? — запитала вона, зрізуючи вершечок вареного яйця.

— Успішно — це, звичайно, перебільшення. Забирає дуже багато часу. Документів у «справі Юлії» просто огром. Важко уявити, що свідки згадають щось нове через стільки часу й після того, як кожний камінь у справі перевернений та й не раз. Але нам надали підмогу, тож побачимо… Поки немає ніяких доказів, що Фруде Ульсен убив Аллана Вінтера або причетний до зникнення Юлії, хоча багато з тих, хто був на вечорницях, підтвердили, що Фруде відлучався на якийсь час. Невідомо, наскільки. Ми ретельно обшукали його садибу. Ніяких слідів. Перевірили всі можливі місця, де Аллана могли б скинути в море, і теж марно. Іншими словами, намагаємося пов’язати вбивство з мінімумом речових доказів, з іншим імовірним убивством, коли не було знайдено трупа, — Карстен провів долонею по обличчю, вигляд він мав пригнічений. — Майже неможливо переглянути наново «справу Юлії», це зайняло б не один місяць.

— Отже, головна версія: вбивство Аллана пов’язане зі зникненням сестри?

— Теоретично, так. Я зараз матиму телефонну нараду, — сказав Карстен.

Він підвівся, обійшов стіл, став позаду Кайси, поцілував її в шию, а тоді взяв навушники й почовгав на кухню. Зачиняючи за собою двері, усміхнувся їй у шпарину. Карстен завжди виходив до іншої кімнати, розмовляючи з колегами.

Кайса спостерігала за ним крізь засклені двері. Він налив собі ще кави, сів за кухонний стіл, пригладив долонею світлий заріст на щоках — мав звичку відпускати бороду взимку. «Борідка йому личить», — подумала Кайса, коли він, перестрівшись з нею поглядом, запитально звів угору брови. Вона показала йому два великі пальці, мовляв, усе класно, і він задоволено засміявся.

Занедбаний санаторій, зникнення Юлії, відома в міжнародному науковому світі мати, брат, про якого всі думали, ніби він загинув у Таїланді, і який несподівано вигулькнув, щоб стати жертвою убивці — цей конгломерат подій та історій виходив далеко поза межі звичних новин, якими повнилися будні, й збуджував у ній журналістську цікавість. «Мешканці села приголомшені», «Хто вбив брата Юлії?», «Убивця йде по сліду», писали газети. «Я єдина з журналістів, яка дещо знає про те, що криється за заголовками», — подумала вона.

Хвороба змусила її облишити думку про створення документального фільму, але ось ідея ожила знову. Вона має камеру, якою можна провести частину зйомок. Зйомки в процесі слідства завжди мають трохи інший нерв, ніж ті, що проведені постфактум. Для інтерв’ю та реконструкцій їй знадобиться професійний оператор, але з цим можна й почекати. Маріанне навряд чи погодиться співпрацювати, та, може, пощастить вмовити Сюсанне?

Вона доведе своїм шефам, на що здатна, а тоді гордо піде. Перш ніж востаннє зачинити за собою двері Каналу-4, вона, з таким сенсаційним журналістським матеріалом, зуміє дати їм на прощання добрячого копняка.

«Якщо житиму».

«Неправильно… Я житиму довго, і стану прикольною бабуською, яку любитимуть внуки».

Кайса ввела в пошук ім’я Ейвінна Бюлля, гугл дав один результат. Колега Маріанне Вінтер був одним з тих, хто добре знав Юлію і міг би розповісти, якою вона була, як він пережив важкі часи після її зникнення. І якими, власне кажучи, були його стосунки з Юлією. Мешкав він в Аскері, неподалік Дікемарка, тож Кайса вирішила не телефонувати, а відвідати його вдома. Телефоном значно легше відшити співрозмовника, ніж при особистій зустрічі. Вона ще погуглила інформацію про Дікемарк, місце праці Маріанне Вінтер і Ейвінна Бюлля, коли Юлія була ще маленькою. Тепер більшість будівель великого пансіонату для душевнохворих спорожніли, але там, виявляється, був музей — Психіатричний лікарня-музей Дікемарк. Кайса погортала фотографії, прочитала історію медичного закладу. Надибала згадку, що директором був професор Альф Бюлль: «Учений-новатор, дослідник важких психічних розладів». «Мабуть, родич Ейвінна Бюлля», — подумала Кайса.

Музей не мав усталених годин для відвідування, треба було телефонувати до головної приймальні й домовлятися про час. Кайса набрала номер, її переадресували далі, до працівниці в управі музею. Вона проводитиме по обіді екскурсію для учнів однієї школи, тож Кайса може приєднатися.

Кайса помітила, що Карстен спостерігає за нею через засклені двері кухні й усміхається. Він відчинив двері, запитально глянув на дружину.

— Я бачу, що ти думаєш, — сказала вона. — І маєш рацію. Я на хвильку забулася.

— Це добре, — усміхнувся Карстен і сів навпроти неї.

— Ви вже знаєте, що стало причиною смерті Аллана?

Карстен завагався.

— Ми не…

— Та облиш! Ну, кому я скажу?

— Між пальцями на нозі знайшли слід від уколу. Йому ввели надто високу дозу анестетика, кетаміну.

— Кетамін? Його ж застосовують на конях?

— Так, здебільшого у ветеринарії, але іноді використовують для анестезії під час нетривалих операцій. А ще вживають як наркотик, так званий рекреаційний наркотик.

— Яка його дія?

— Як від веселильного газу. Але у великих дозах може призвести до зупинки дихання.

— Маріанне Вінтер — лікар… — почала Кайса й затнулася.

— Ти думаєш, як поліцейський, — знову всміхнувся Карстен.

— Тобі не сподобається, але я була там, трохи позаглядала. Багато чого стоїть на своїх місцях. Дивно…

Кайса улесливо всміхнулася, добре знала, що він зараз думає. Два роки тому