Читати книгу - "МарІуполь. Як ми виживали... Хроніка війни., Олександр Зоря-Заря, Ольга Заря"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
Олександр Зоря-Заря (текст і вірші)
ДЕНЬ ДВАДЦЯТЬ ДЕВ’ЯТИЙ
Згада́ли спо́гади батькі́в
про со́рок пе́рший рік без хлі́ба…
А зара́з, хто війська́ приві́в
і в се́рце па́зури загли́бив?
Хроніка подій. 24.03.22 (четвер)
9:00.
Подзвонив Діма і сказав, що недалеко від дому дають хліб (батон у руки), і він зайняв чергу на двох. Я зібрався, і ми взяли два батони.
11:00.
Діма та Валентин десь дістали і принесли дволітрову колбу бензину, щоби перевірити, чи заведеться авто. Бензин залили в бак.
14:00.
З’явився Роман. Поставили акумулятор. Автомобіль завівся. Згадав, як Артем говорив, що під час буксирування на великі відстані, автоматична коробка передач (АКП) виходить із ладу. Спробував роботу АКП: уперед і назад. Усе прекрасно, коробка передач працює, машина їде. Сказав Роману за поламані пічку та кондиціонер... Він відповів, що не зараз, посилаючись на зайнятість…
15:00.
Ми відігнали машину до будинку, де живемо. Для виїзду на Запоріжжя-Дніпро треба шукати бензин. З огляду на наші витрати палива, потрібно на дорогу літрів 40-50. Цим зайнялися Валентин і Дмитро.
15:30.
Коли ми поставили машину у дворі й пішли до під'їзду, до нас підійшла жінка похилого віку з рубцями на обличчі та перекошеним ротом від важкого життя. Дізнавшись, що ми з Маріуполя, вона процідила крізь зуби, що в усьому винен "Азов". І якщо азовці разом із вами виберуться в Бердянськ, то з Бердянськом зроблять те ж саме, що і з Маріуполем. Ми вирішили не вступати з нею в розмову.
20:00.
Валентина Іванівна вимкнула телевізор, сказавши, що цю московську дурню, яка ллється з екрану, більше слухати не може. Марина попросила увімкнути, сказавши, що ми, між рядків, хоч щось дізнаємося, але Валентина Іванівна була непохитна.
20:30.
За порадою Насті і Валика (вони дізналися від друзів, які раніше виїхали на Запоріжжя) ми почали видаляти зі смартфонів і планшета всі українські новини, пісні, підписки тощо. Я з болем видалив із флешки довго накопичувані матеріали з історії Русі-України, яка аж ніяк не стосується Московії (сучасної росії).
Звільни́лися смартфо́ни від нови́н
та від скарбі́в важли́вих і прива́тних …
немо́в зірки́, що зни́кли мимові́ль –
щоб спалахну́ти незаба́ром за́лпом!
Анонс (День 29 → День 30):
Двадцять дев’ятий день приніс перші успіхи — герої знову завели свою машину, але головною проблемою залишився бензин. У тридцятий день вони роблять все можливе, щоб зібрати паливо й підготуватися до виїзду. Але чи зможуть вони вирушити завтра, коли час намагається грати проти них?
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «МарІуполь. Як ми виживали... Хроніка війни., Олександр Зоря-Заря, Ольга Заря», після закриття браузера.