Читати книгу - "Лише слова, Дарина Соль"
- Жанр: Різне
- Автор: Дарина Соль
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
Він запропонував мені угоду – секс без зобов'язань. Хто перший закохається – той програє, хто програє, той назавжди зникає з життя іншого. І все б нічого, якби у нього не було "без 5 хвилин дружини", а у мене гори невпевненості у собі та моря загонів. Хто програє у грі, де ми двоє ненавидимо одне одного і хочемо з однаковою силою?
– Паша, нам не можна! – я спробувала відсторонитись, але він міцніше притис до свого тіла і поглянувши затьмареними очима, прошепотів просто у губи.
– Хто сказав?
Ніхто не казав. Абсолютно ніхто, особливо блять його "наречена". Але до біса її, до біса всіх, якщо він так цілується. До біса навіть їхні "без 5 хвилин одружені" стосунки! Я маю право бути егоїсткою, маю і скористаюсь цим. Потягнувшись до його сорочки.. якого лише чорта я тут у коротенькій піжамі, а він у сорочці та джинсах? І чому це почало бентежити мене лише зараз? Я почала розстібати ґудзики, бажаючи торкатись його тіла, бажаючи побачити, що приховується під одягом. Шалено бажаючи відчувати його шкірою.
– Ні, мала, так діло не піде, – він притягнув мене до себе, приймаючи сидяче положення і всаджуючи на себе, – Ти варта кращого, ніж бути розпластаною на підлозі, – збудження що все ще кипіло у венах, поступалось моєму невгамовному сарказму.
– І ти вирішив це після того, як обмацав мене?
– Господи, ти можеш просто помовчати? – він заткнув мій рот поцілунком, припиняючи назріваюче у мені невдоволення та змінюючи його на бажання. Гостре, що голочками поколювало губи, щойно він відривався, щоб ковтнути повітря ротом, здавалось що я цілком забуваю як дихати, щойно хлопець торкався мене, щойно затягував у такий збудливий і позбавляючий розуму поцілунок.
Його губи блукали тілом, зачіпаючи усі нервові закінчення, від чого я перетворилась в один збуджений згусток нервів і відгукувалась на кожен дотик, на кожен його рух, всотуючи усю ту ласку та бажання, що він дарував. Розстібнувши обридлу сорочку, що більше заважала, ніж приховувала його тіло, вражено зітхнула як ТАКЕ тіло можна приховувати від очей людських? Він що живе у спортзалі? Але всі думки геть випарувались з мого хворого мозку, щойно його губи обхопили один з сосків та почали його втягувати, облизуючи язиком, поки він жадібно посмоктував його. Вигнувшись, підставляючи йому свої гуди ще ближче, почула задоволений стогін і лише зараз зрозуміла, що увесь цей час я безсоромно йорзалась на його збудженому паху. Стягнувши верх піжами, чоловік відкинув його на підлогу, безсоромно терзаючи по черзі мої соски, а руками стискаючи сідниці та допомагаючи рухатись на зустріч.
– Заважає.. дуже! – чи то простогнала, чи то прокричала я, бажаючи, щоб він зняв з себе решту одягу, бажаючи відчувати його ще ближче.
– Яка нетерпляча дівчинка, – він звабливо посміхнувся, оголюючи ідеально білосніжні зуби та подарувавши запаморочливий поцілунок, підхопив мене, підіймаючись на ноги та переміщаючи нас на той же розкладений диван, де і ночував. Щойно моє тіло опинилось на ліжку, він швидко стягнув короткі піжамні шортики, разом з білизною та опустившись на коліна, притягнув мене за талію до краю ліжка, – Розслабся, маленька, тобі буде дуже добре, я обіцяю.
Від його хриплого голосу мурашки бігли шкірою, як і від передчуття того, що зараз має відбутись. Він стояв на колінах, оголений до пояса, страшенно звабливий і в тій же мірі дратуючий мене. Дорослий, сильний чоловік, що стояв переді мною на колінах. Гаряче дихання торкнулось оголеної шкіри з внутрішнього боку стегна і я судомно хапаючи повітря ротом, відчувала як він прокладає доріжку з вологих поцілунків вище.
– Не потрібно, я ніколи..
– Не пручайся, маленька.
– Припини мене називати маленькою!
– То поводься як доросла. Одна з ознак дорослості – вміти приймати свої почуття та бажання, – не відриваючись від поцілунків, що осипали мою шкіру, наближаючись до надто інтимної частини, тихо говорив він від чого ці слова долинали, наче з-під товстого шару вати. Щойно він наблизився занадто близько, я спробувала звести ноги докупи, але Павло лише поклав руки на мої коліна і розвівши їх, одним рухом закинув мої ноги собі на плечі та торкнувся губами моїх набухлих складочок, розкриваючи їх та проводячи язиком. Гарячий, вологий шершавий язик, що торкався ніжної плоті дарував ні з чим не зрівнянні відчуття, його темп у якому він облизував мої вологі складочки, його гаряче дихання на шкірі та владні руки, що грали з моїми сосками, усе це змушувало тіло тріпотіти у передчутті розрядки. Всередині болюче стискалось бажання, шукаючи виходу, вириваючись на волю гучними безсоромними стогонами, які лише підбурювали чоловіка рухатись активніше. Його язик почав переміщатись нижче, дражнячи вхід у лоно, легенько входячи у нього, від чого у голові почали сяяти перші феєрверки, відчувши, що я на межі, він ввів у мене два пальці та обхопивши клітор губами, почав його посмоктувати, продовжуючи задоволення, яке дарував мені. Відчуваючи як я кінчаю, як скорочуюсь довкола його пальців, чоловік все ще не припиняв своєї нестерпної ласки, аж поки останні відгомони насолоди не вщухли. Все ще важко дихаючи, я дивилась затьмареним поглядом на те, як він вправно знімає з себе одяг і опускається на ліжко поряд, притягуючи ближче, затягуючи у новий поцілунок, що знову викликав збудження в усьому тілі.
– Ти любиш бути згори? – просте запитання, але раніше ніхто його не ставив. А чи люблю я? Чи взагалі колись кохалась так, як подобалось мені? Чому жодного разу не дозволяла собі того, що сама хочу?
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Лише слова, Дарина Соль», після закриття браузера.