Читати книгу - "Сьома команда, Діана Козловська"

— Згода, — перебиває він мою сповідь, — твої вибачення прийняті, адже я вважаю, що вони дійсно відходять від серця. І твою пропозицію про дружбу… я приймаю.

Він простягає мені свою руку, усміхаючись настільки щиро і гарно, що я відчуваю, як моє серце починає битися швидше. Він по-справжньому вродливий, не тільки миловидним обличчям. А подібна краса здатна потрапити стрілою в будь-яке, навіть найхолодніше серце!

Ми тиснемо руки, скріплюючи наш договір. Він щойно став моїм першим офіційним другом. Наруто ж, – хтось на кшталт віп-персони. Він став моїм другом за умовчанням, не вимагаючи ніяких формальностей.

Узумакі налітає на нас, виснучи на шиї своїми мокрим тілом, варто мені тільки згадати про нього. Добре хоч свої помаранчеві «вирви очі» штани він додумався начепити, інакше я б геть зомліла. Мені вистачає й того, що він торкається мене своїм голим торсом, який не встиг просохнути від купання в холодному морі! Це перший раз, коли я бачу хлопця без верхнього одягу, і від цього мої щоки шаріють, наче яскраві новорічні кульки.

— Бовдуре! — кричить Саске, вириваючись з хватки друга.

Він обдарує нас дивним поглядом, перш ніж наказати другові негайно одягнутися. Можливо, він помітив те, як я обомліла від близькості з Наруто? Мені так соромно через це, що аж пара йде з вух! А невгамовний блондин все продовжує виснути на моїй шиї, перебуваючи в неприпустимій для мене близькості! Я й поворухнутися не в змозі, адже вперше до мене торкається напівголий хлопець, нехай і в дружніх обіймах. Моє серце стрімко виривається з грудей, і, якби не Саске, я б неодмінно померла від серцевого нападу!

Учіха з силою відштовхує Наруто, кричачи другові, аби той негайно вдягнув свій помаранчевий худі та не дратував своїм виглядом.

— Який ти став правильний, аж нудно, Саске! — уїдливо тягне Узумакі, натягуючи одяг.

Він ще кілька секунд стоїть, демонструючи свій прес, наче прагне вивести із себе Учіху. Цей пройдисвіт явно дражнить Саске, і мушу зазначити, в нього це чудово виходить!

— Мене вже нудить від тебе! — огризається Саске, злісно хмурячись, ніби намагається втихомирити Наруто одним лише поглядом.

— Ой, та кому взагалі до тебе є діло, крокодиле тупорилий? Сакуро-чан, що скажеш? Як тобі мій прес? Ти помітила, наскільки я привабливий без одягу? — Наруто підходить упритул, чим бентежить мене настільки, що я аж похитнулася.

— Вважаю за краще внутрішню красу, — ледве дихаючи відповідаю я, намагаючись віддалити його на відстань витягнутої руки, але він лише впирається своїми грудьми в мою долоню, чим остаточно зламує мій дух.

Ще трохи – і я точно втрачу свідомість від такого натиску!

— Який павич! — шипить Саске, хапаючи свого найкращого друга за комір.

Та й Узумакі не відстає, відповідаючи Саске тим самим. Готова присягнутися, що над ними іскриться повітря – так агресивно вони поводяться. Їхні очі стріляють блискавками, і здається, що до бійки на моїх очах рахунок йде на лічені секунди!

— Ось ви де! — волає Какаші.

Він швидко прямує в наш бік, і я невимовно рада його раптовій появі! Та вигляд вчителя здається мені надто стурбованим. Невже він так розізлився через нашу втечу? Ми забули попередити його, вважаючи, що встигнемо повернутися ще до того, як він помітить нашу відсутність.

— Вчителю! — промовляю я вголос, спеціально привертаючи увагу хлопців до сенсея, якого вони геть не бачать через сварку.

— Що він тут забув? — злісно пирхає Наруто, дивуючи мене різкою зміною у своїй поведінці.

Веселун і шибеник вмить перетворюється на хулігана з бісенятами, які танцюють в очах!

— У мене навіть слів не вистачає, аби висловити вашу безладність, сьома команда! Чому ніхто з вас не спромігся мені сказати, куди ви, чорт його забирай, йдете?! — Такого злючого сенсея ніхто з нас не бачив за всі роки навчання в Коносі. — Тепер ви точно виглядатимете повними йолопами, задоволені? Час проведення вечірки змінено! Тепер вона відбудеться рівно о дванадцятій!

— Але, сенсею… — тягну я, — котра зараз година?

— Зараз десята година! — зітхає вчитель з відчаєм, — на нас чекає машина на виїзді з села. Намагатимемося встигнути до початку, але про пристойний зовнішній вигляд можна забути, трійка шибайголів!

— Ми будемо в цих клятих костюмах? — ошелешено питає Саске, вочевидь незадоволений від такої «чудової» перспективи.

— Усі будуть у смокінгах та вечірніх сукнях, а ви – у брудних спортивних костюмах! Ще й однакового фасону. Втім, гарний спосіб виділитися й запам’ятатися як слід. Головне, не показувати те, що ви соромитеся, — знизує плечима Какаші. — Зробимо так, наче все було сплановано заздалегідь!

— А мені подобається цей іспит! — усміхається Наруто, — жодного дня без пригод! За всі роки, проведені в цій школі, ще жодного разу мені не було настільки весело! До того ж кому яке діло до того, у що ми вдягнені, якщо всі й так знають, що ми найкращі?!

— Ти маєш рацію, — грайливо усміхається Саске, ляскаючи по плечу друга, — ми зробимо цих снобів у будь-якому вигляді, хоч і голими!

— Та гаразд! — сміється Узумакі, — кілька хвилин тому ти був проти мого оголеного вигляду, лицемірна твоя сутність!

— Досить вже сперечатися! — кричу я на хлопців, — ми витрачаємо час!

Ми щодуху починаємо бігти назустріч цьому новому дню, який вже підготував для нас перепони; назустріч труднощам, які ми обов’язково подолаємо, стоячи пліч-о-пліч, як тоді на узбережжі, спостерігаючи захід сонця; назустріч початку нашої дружби, яка почалася так несподівано!

Навіть якщо ми не переможемо, я хочу, аби поряд зі мною були ці два бовдури, здатні відкрити мені очі на світ, який безперечно жорстокий й несправедливий, але прекрасний лише тому, що в ньому є такі чудові люди!

«Дякую вам, вчителю, за можливість», — подумки кажу я, біжучи окресливши голову на наше чергове випробування.