Читати книгу - "В іншому світі без благословіння богів: шлях до величі, Sunley"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
І тут пролунав голос професора Вірідіса:
— Що тут відбувається?
Його голос не був гучним, але кожне слово — ніби крижаний ніж.
— Бої на території академії суворо заборонені. І за них буде суворе покарання.
Вальгар метнувся до виправдань:
— Це все вони! Вони почали! Всі підтвердять! — він вказав на свою групку друзів.
Але Вірідіс лиш подивився на нього крізь окуляри:
— Я бачив усе з самого початку. І чудово знаю, хто почав. Вам доведеться відповісти. І за напад, і за брехню професору.
Він зробив паузу, а тоді додав:
— А тепер — усі по кімнатах.
Його тон не допускав заперечень.
***
Ерріс виглядала засмученою, і її голос був тихим:
— Вибач… Це, мабуть, через мене. Бо я проводжу з тобою багато часу.
Дарк лише скривився:
— Нісенітниця. Це все тому, що він — бридка людина. І тільки тому. Ти не зробила нічого поганого. І я не дозволю якомусь покидьку вирішувати, з ким мені можна спілкуватися, а з ким — ні.
Він обернувся до Ліанни:
— Дякую тобі.
Вона відповіла рівно:
— Це моя робота.
— І все ж, — м’яко сказав Дарк, — я вдячний за твою підтримку.
— Будь ласка, — коротко кивнула вона.
Ерріс насупилась:
— Стій… робота? Тобто ти щось на кшталт… особистого охоронця?
Ліанна на мить зам’ялась. В її очах майнула тривога — не варто було цього говорити. Але вона швидко взяла себе в руки.
— Не зовсім, — відповіла вона спокійно. — Скажімо так… Дарк — знатного роду. Але це — секрет. А я… я навчаюсь тут з інших причин. Та перед ним у мене борг. І тому я вважаю своїм обов’язком захищати його.
Вона імпровізувала, але звучала переконливо. Ерріс здивовано підняла брови, але промовчала.
***
Наступного дня на уроці з травознавства Вальгар не з’явився. Професор Вірідіс коротко пояснив:
— Його тимчасово відсторонено від занять у рамках дисциплінарного покарання.
Коли лекція закінчилась і студенти почали розходитись, Дарк підійшов до професора.
— Вибачте, професоре… Підкажіть, будь ласка, чи є можливість отримати алое? Для власного використання… Я просто намагаюсь вчитись і вдома теж.
Вірідіс примружився, вдивляючись у хлопця:
— Алое, кажеш? Воно не з небезпечних рослин, тому, в принципі, так — можливо. Але не за просто так.
Він перевів погляд на ряди рослин у оранжереї.
— Якщо хочеш саджанець, залишайся після уроків. Допоможеш мені з роботою: полив, пересадка, знищення шкідників… Роботи вистачає. Я часто прошу учнів допомогти — і це корисно для практики. Заодно отримаєш алое для власного використання.
Дарк кивнув, не вагаючись:
— Домовились. Я залишусь.
Під час обідньої перерви Дарк помітив Ліанну й Ерріс у їдальні. Вони сиділи за столом і жваво щось обговорювали. Судячи з усього, остання лекція в них була спільна. Дарк подумав, що вони, здається, непогано ладнають. Він підсів до них.
Меню сьогодні було доволі стандартне: гречка, тушковане мʼясо та салат.
— О, Дарк! — Ерріс помітила його й одразу підсіла ближче. — Які новини?
— Залишаюсь після лекцій допомогти в оранжереї, — відповів він.
Почувши це, Ерріс раптово підскочила.
— Ой, я згадала, в мене теж є справи! — і майже миттєво вибігла з їдальні.
Йдучи в напрямку оранжереї, вона щось тихенько бурмотіла собі під ніс:
— Я теж маю допомагати в оранжереї… Так, саме так. Я і Дарк — серед квітів… Це майже як побачення! О, ні, це ж неправильно. Великий маг і його учень. Але… хіба я можу пручатись, коли серце палає?..
Її настрій, однак, швидко змінився, коли вона зайшла до оранжереї після занять. Там було шестеро учнів і ціла купа роботи. Романтика швидко розтанула серед горщиків і багна.
Вона навіть хотіла попросити Дарка про допомогу, просто щоб бути ближче, але кожен горщик мав настільки детальні й зрозумілі інструкції, що вдавати, ніби вона щось не знає, було неможливо.
Повертаючись до кімнати, Ерріс почувалася роздратованою.
***
Прийшовши додому, Дарк обережно поклав відросток алое на стіл. Поруч — акуратно складена записка з інструкціями, написана чітким і трохи розмашистим почерком професора Вірідіса.
Розмноження відростками — найпростіший спосіб:
У дорослого алое часто виростають маленькі рослинки біля основи.Обережно відділи їх від материнської рослини з частиною коренів.Підсуши місце зрізу 1–2 дні, щоб не загнило.Посади в окремий горщик з легким, добре дренованим ґрунтом (суміш для кактусів — ідеально).Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «В іншому світі без благословіння богів: шлях до величі, Sunley», після закриття браузера.