read-books.club » Сучасна проза » Читанка для Мануеля, Хуліо Кортасар 📚 - Українською

Читати книгу - "Читанка для Мануеля, Хуліо Кортасар"

52
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Читанка для Мануеля" автора Хуліо Кортасар. Жанр книги: Сучасна проза. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 30 31 32 ... 102
Перейти на сторінку:
class="p1">— Гик! — проказали суп і Мануель у тісному союзі, миттю порушеному нападом кашлю, що розметав їх у протилежних напрямах. Дивлячись на Патрісіо, що витирав собі обличчя в супроводі непристойних вигуків, той, ти знаєш, подумав, слава Богу, що тут немає рабинчика, бо він сперечався б із Ґомесом; він сам мало не став на бік Парацельса й Сусанни, проте волів мовчати і далі провадити інспекцію Мануелевої читанки, непевно пригадуючи фразу Берн-Джонса[80], в якій художник стверджував: що матеріалістичнішою ставатиме наука, то більше янголів він малюватиме. Звичайно, в стимулах для розвитку уяви Мануеля не було нічого ангельського, бо Сусанна передбачила, що в дев’ять років він уже навіть зможе ввійти до сучасної історії, і то отаким шляхом:

КОРДОВА: КАТУВАННЯ ЧОТИРЬОХ ЕКСТРЕМІСТІВ

Свідчення судового медика

КОРДОВА, 9 («АР»). Судовий медик підтвердив, що чотири екстремісти зазнали тортур, тож прокурор має намір подати судовий позов проти поліцаїв, відповідальних за цей учинок. Позивачами є: Карлос Геріберто Астудільйо, Альберто Кан, Маркос Осатінський і Альфредо Кон, звинувачені в участі в нападі, здійсненому 29 грудня на Кордовський банк; за словами прокурора Хосе Намби Кармони, під час цього нападу загинули двоє поліцаїв. У своєму рапорті прокурор, крім того, зазначив, що судовий медик доктор Рауль Суніно «під час медичного огляду виявив сліди нелюдського ставлення і страхітливої жорстокості».

«На тілі всіх затриманих, — стверджує він, — після тижня тортур і нелюдського ставлення виявлено величезні садна і сліди від ударів. У Астудільйо пошкоджена вся спина і вкрита пухирями від опіків електричним струмом. Осатінський має внутрішні ушкодження, які, здасться, зачепили й серце, він насилу говорить і пересувається з великими труднощами. Всі потребують негайного медичного втручання».

— Погукай Маркоса, — сказав Ґомес Патрісіо, — пончики вже готові й гарячі. Моніко, дай мені склянку вина, чорнило затопило мені душу.

Образи, образи; той, ти знаєш, подумав, що три хвилини тому Ґомес виступав проти Парацельса, а тепер чорнило затопило йому душу; та сама уява, яку він нещодавно зневажав, забезпечила йому оцей спосіб висловити свою втому. Поглянь, наполягала Сусанна, розсміявшись до сліз, коли клеїла ще одну вирізку для майбутнього вихованця, на щастя, в цьому клоачному світі ще досі можна знайти розраду, не покидаючи закутку, де почалося твоє існування, знайти її, власне, в кінотеатрі на вулиці Свіпача, куди я ходила дивитися фільми з Ґрегорі Пеком, — поглянь, як спохмурнів мій чоловік, він ревнує мене навіть до кіноекрана. Краще я прочитаю вам, ця вирізка з тих, які справді доходять до самої суті:

ЗАСУДЖЕНИЙ ЗА ЗНЕВАГУ ДО НАЦІОНАЛЬНОГО ГІМНУ

Кримінальна палата федерального суду засудила до двох місяців ув'язнення з відстрочкою двадцятидворічного аргентинця Альберто Діонісіо Лопеса, неодруженого, службовця і студента, що скоїв злочин, який полягає в зневазі до національного гімну й відповідає нещодавно доданій до нашого карного законодавства статті 230 Кримінального кодексу, де за публічну зневагу до національного прапора, герба чи гімну або до символів тієї чи тієї аргентинської провінції передбачено покарання у вигляді ув'язнення терміном від двох місяців до двох років.

— «9 липня під час виконання національного гімну на другому вечірньому сеансі в кінотеатрі на вулиці Свіпача, 378, Лопес не підводився з місця, а коли до нього звернувся розпорядник, відповів, мовляв, не вставав, бо має англійське громадянство, а якби знав, що це злочин, пішов би до вбиральні». Далі йде кілька нудних абзаців про спершу виправдання, а потім перегляд справи, згодом з’явився й прокурор, що між іншим заявив: «Не маю сумніву, що Лопес почув перші акорди національного гімну, але й далі сидів, навмисне і з повним усвідомленням, що він чинить усупереч традиції й давно усталеному звичаю, який утвердився завдяки спонтанному патріотичному вшануванню цього національного символу. Одразу зазначу, що він пускав повз вуха нагадування, що треба підвестися, хоча це дало б йому змогу уникнути звинувачень, натомість вийшов із зали і, спричинивши обурення, заявив, що краще пішов би до вбиральні».

— Можливо, він прийшов слухати брязкіт кайданів, які розбиваються (в тексті гімну), — пояснив Патрісіо, — саме отак ми й жартували в четвертому класі, і тому дуже добре, що ти додаєш це повідомлення до лектури Мануеля, а я водночас уникну ядучих докорів того, ти знаєш. (А він сим часом, заглибившись у Парацельса, аж ніяк не нудився).

* * *

Скільки всього чинять задля жарту або того, що вважають за жарт, і потім раптом знизу зринає щось інше, відбувається немов підступне повернення жарту, або гри слів, або марного вчинку, зіперте на те, що вже не є жартом, на цоколь життя, щоб видавати звідти лицемірні накази, змінювати рухи, псувати звичаї, в усякому разі задля жарту Оскар послав Маркосу вирізку про бунт дівчат у Ла-Платі на якийсь час, а потім забув про неї, бо готування контейнерів у квартирі Ґладіс — операція повільна й делікатна, бо Ґладіс раптом припиняла оббивати контейнери, щоб зробити плям-плям Оскарові, що бурхливо повертав їй борг, а потім вони милися в душі, пили, слухали новини і спускалися вниз поїсти, але спогад про бунт знову зринав на поверхню, образи, що виникли після простого прочитання статті, застигали, наче образи сновидь, які відмовлялися зникати, незважаючи на протести здорового глузду. Ґладіс, що теж прочитала вирізку, дотримувалася логічнішого погляду на речі, ніж Оскар це великі друзі, а його алюзії видавалися їй утомою або нервозністю, вона відвертала його від теми легеньким психічним поштовхом, Оскар сміявся й ховав ще одну пачку доларів, made by Old Collins, у подвійні стіни контейнера, заварював шви, ходив пестити бірюзового пінгвіна, що від учорашнього вечора розкошував у їхній ванні, енергійними помахами крил брав участь у їхній вовтузні й пожирав кожного запропонованого мерлана[81]. Королівські броненосці мали прибути цього вечора з Чако, і їх треба було довезти до буенос-айреського аеропорту Есейса на одинадцяту годину ранку, останньої хвилини виникла паніка, бо внаслідок функціональної ревізії використання часу були змінені чергування стюардес і керівник авіаруху зателефонував Ґладіс, що вона має летіти з нічним рейсом до Нью-Йорка, проте Ґладіс, неперевершена в драматично-астрологічній сфері, — адже кожен має свої передчуття, — Отейсо, я не міняю літака, зверніться наразі до Маріалін, я знаю, знаю, може, по-вашому й дурниці, але зробіть мені ласку, я вже не раз казала вам, що без попереднього повідомлення за п’ять днів я не вийду з дому, гаразд, на щастя, Лола безперечно погодиться, їй однаково, вона мені казала, а тим

1 ... 30 31 32 ... 102
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Читанка для Мануеля, Хуліо Кортасар», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Читанка для Мануеля, Хуліо Кортасар"