Читати книгу - "Спадкоємиця Темного Володаря, Julybookss"

– Ти ж не думаєш, що він до нас? – пошепки спитала Елла.

– Я надіюсь, що не до нас. – так само пошепки відповіла я.

– Дозволите запросити вас на танець, міледі? – король простягнув руку Еллі.

– Пробачте Ваша Високосте, та мені прийдеться вам відмовити. – тихо, але від того не менш впевнено відповіла Елла. – Я не танцюю, Ваша Світлосте.

– Ви відмовляєте своєму королю? – поцікався чоловік.

– Я відмовила б будь кому іншому на вашому місці. – не відступала Елла. – Я взагалі не танцюю, але пропоную вам запросити Арі.

– Що? – не зрозуміла я.

– Невже ви також відмовите королю? – здивувався чоловік. – Ще трішки і у мене з’являться комплекси.

– Що ви, Ваша Високосте, – заперечила я. – ви прекрасно виглядаєте, і я з радістю з вами станцюю.

Я прийняла руку короля, і він впевнено повів мене в центр зали. Десь над нашими головами зазвучала легка мелодія, запрошуючи інші пари приєднатись до нас. Рука чоловіка лягла мені на талію та притягнула ближче. Король обходився зі мною впевнено, але обережно. Його приємні парфуми заполонили весь простір між нами. Його Величність вів танець дуже легко та невимушено. Я знала, що королівські особи добре танцюють, та король здавалось ідеально знав кожен рух, поворот чи випад. Дарма Елла відмовилась з ним танцювати, можливо вона була невпевнена в своїх можливостях, та я запевняю, король не дав би їй осоромитись.

– Ви надто мовчазні зі мною. – перервав мої думки чоловік. – Я вам зовсім не подобаюсь?

– Що ви, ви прекрасний король і дуже симпатичний чоловік… – відповіла я.

– Але вас я як чоловік не цікавлю – зробив висновок він.

– Пробачте, якщо це вас образило. – я не знала як поводитись з правителем. – Я не хотіла вас зачепити.

– Мене це не ображає, я здивований. – пояснив чоловік. – Я не звик, що жінка не намагається мене завоювати. Зазвичай, ще після одного погляду, вони готові на все. Невже вас не цікавить місце моєї коханки?

– Мене більше цікавить завершити цю академію, – впевнено відповіла. – а зі стосунками, будь-якими, я зав’язала.

– Я впевнений, що у вас все вийде. – посміхнувся король. – Але я б хотів…

– Вибачте, що перериваю, – до нас підійшов Рейк. – але на тебе дехто очікує в моєму кабінеті.

– Ти не можеш сам розібратись? – невже король та декан хороші знайомі, раз так легковажно один з одним розмовляють? – Я думаю, це може почекати.

– Це невідкладно, – наполягав професор. – і без тебе не обійдеться.

– Я пообіцяв дамі танець. – я старалась зробити вигляд, що мене тут немає. – Яким я буду джентльменом, якщо так швидко покину Арі.

– Арі? – здивувався декан та глянув на мене. – Я не знав, що ви настільки близькі.

– Ми тільки познайомились. – сказала я, мені здається, чи я не дозволяла королю себе так називати.

– Можеш не переживати, – посміхнувся Рейк королю. – я тебе підміню, і твоя репутація залишиться чистою.

– Пробачте мене, – король поцілував мою руку. – я не хотів, щоб так сталось. Але самі розумієте, королівські справи.

– Нічого страшного, Ваша Високосте, – ніяково відповіла чоловіку. – я все розумію.

– До зустрічі, міледі. – попрощався король та передав мою руку декану.

– Вам не обов’язково це робити. – впевнено сказала я, повертаючись до Рейка.

– Я дав слово і звик його дотримуватись. – професор настільки різко притягнув мене до себе, що я майже вдарилась носом об його підборіддя. – Пробачте, я не розрахував силу.

– Чому? – запитала я, піднімаючи голову, щоб побачити обличчя чоловіка.

– Що саме? – його рука впевнена опустилась на мою талію, і Рейк з легкістю повів мене в танці.

– Цей танець. – мені було надто ніяково танцювати з ним, ніби нічого не трапилось, хоча це не так. – Ви могли просто забрати короля і піти.

– Вважаєте, я не можу потанцювати з красивою дівчиною? –  запитав чоловік.

– Це ви так намагались мені комплімент зробити? – майже розсміялась я. Компліменти від декана – це щось нове.

– Це просто факт. – легко пояснив чоловік. – Давайте не будемо спорити, а просто насолодимось танцем.

– Давайте, – погодилась я і вирішила дещо дізнатись. – але ви розкажете, що у вас за дружні відносини з королем.

– Це надто хитро. – розсміявся Рейк. – Ми з Кайлом надто довго знаємо один одного.

– Це все? – розчаровано запитала.

– Цього поки достатньо. – добавив декан та продовжив танець.

Музика змінилась, професор Рейк забрав руку з моєї талії та повів в сторону Елли. Чи я була засмучена, що танець завершився? Напевно, зовсім трішки.

– Дякую вам за танець, Аріанна. – вперше назвав мене по імені професор і… поцілував руку? Його губи ледь торкнулись моєї руки, та здавалось він залишив на ній обпечений слід.