Читати книгу - "В обіймах ночі, Рина Мир"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
Коли Саня підвіз мене аж до двору, він припаркував мотоцикла, а потім сказав:
– Ти таки добився свого. Ти переможець! Щиро вітаю тебе, друже.
– Дякую, Сань. Тепер головне, аби цих коштів вистачило на мамине лікування.
– Що все настільки серйозно? Там же дві тисячі доларів!
– Все навіть дуже серйозно. Вона слабшає з кожним днем все більше. Їй складно по будинку ходити, хоч вона мені не жаліється та не розповідає багато чого. Та я все ж бачу…
– Оце справи, – зітхнув він. – Що ж, бажаю вам удачі. Ти завтра до майстерні зранку прийдеш чи краще вже в обід?
– Я хотів уже завтра відвезти маму до лікарні.
– Так завтра неділя. Вихідний, – повідомляє мені.
– Серйозно? Трясця, – плеснув себе в чоло. – Я настільки хочу почати швидше лікування, що навіть забув про відлік часу, – зітхаю.
– Буває.
– Добре, тоді зранку до майстерні. Посплю кілька годин і до праці. Треба знов ремонтувати мого коня.
– Отож. Гаразд. Чекатиму тебе на дев'яту годину.
– Домовилися.
Ми попрощалися з Сашком і я пішов до будинку. Точніше кажучи, почвалав, бо біль в нозі вже яскравіше виражався. Та байдуже, поболить кілька днів та й перестане. На мені все заживає, як не собаці. Головне, щоб з мамою все було гаразд.
***
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «В обіймах ночі, Рина Мир», після закриття браузера.
