Читати книгу - "Єдина, або Сім наречених принца Ендрю, Ольга Обська"

РОЗДІЛ 18. Танець Сапфіри

На сцену вийшла струнка темношкіра дівчина на височенних підборах в гімнастичному костюмі кольору зміїної шкіри. Глафіра відразу подумки охрестила її «мулаткою» за екзотичну красу, властиву нащадкам змішаних шлюбів. Великі виразні очі, правильні лінії брів, повні губи, довга шия. Сапфіра моментально заволоділа увагою глядачів. Здавалося, що дівчина світиться, випромінює енергію, просто мегават-години енергії.

Безсумнівно, сильна конкурентка. Якби Глаша була стороннім спостерігачем і не була затятою прихильницею Зурім, то без коливань поставила б саме на Сапфіру. Впевнена у собі, цілеспрямована, має чітке уявлення, як треба діяти.

— Мій танець про те, що в усьому є прихований зміст, — сказала мулатка глибоким хвилюючим голосом так багатозначно, що захотілося шукати прихований зміст в самій сказаній фразі.

За командою Сапфіри на сцену винесли невелику чорну скриню і поставили біля її ніг. Вона акуратно розкрила її і витягла назовні величезну, метра з півтора, двоголову змію яскраво-оранжевого забарвлення в тон костюму. Зала ахнула. Якась особливо вразлива дама в третьому ряду навіть зойкнула і вибігла за двері.

Що ж, її цілком можна було зрозуміти. Глаша і сама не відчувала впевненості, що отримає задоволення від споглядання майбутнього номера. Не те щоб вона побоювалася плазунів, але наявність двох голів у цієї угодованої анаконди, виглядала моторошно. І де тільки Сапфіра її роздобула? Зі свого світу прихопила, чи тут, в Дарліті, такі монстри водяться?

Глафіра зиркнула ліворуч, аби визначити реакцію суддівської четвірки. Королева, вочевидь, була не в захваті — поглядала на дівчину і плазуна з побоюванням. Чоловіки, навпаки, з цікавістю чекали розвитку подій.

Мулатка обернула могутнє тіло змії навколо талії, і тварина, розцінивши це як команду, почала обплітати хазяйку новими і новими витками. Зрештою, голови плазуна опинилися навпроти голови Сапфіри. Обидві пащі розкрилися і довгі роздвоєні язики торкнулися губ мулатки. Зал ахнув вдруге.

— Цікаво, це особина чоловічої чи жіночої статі? — нахилившись до Зурім, шепнула Глаша. — А то ж принц може і не зрозуміти такий пристрасний потрійний поцілунок.

Своїм пласкуватим жартом Глафіра намагалася трохи підбадьорити східну красуню, яка ставала все більш і більш блідою. Та промовчала.

— Зурім, ти чого як нежива? Змій боїшся? Як на мене, вони анітрохи не страшніші за павуків, з якими ти «на ти».

— Двоголові вважаються у нас провісниками біди, — страшним голосом пошепки відповіла східна красуня. — Великої біди.

— Забобони це все, — авторитетно заявила Глаша. — Такі змії з'являються через генетичні мутації, і нічого вони не віщують.

— Віщують, — заперечливо захитала головою Зурім. — Нещастя вже почалися — Ядаліна захворіла. І якщо хвороба заразна, захворіють усі дівчата.

— За Ядаліну не переживай — до вечері одужає.

— Звідки ти знаєш?

— Запалення хитрості — хоч і буває заразливим, але швидко лікується.

— Думаєш, вона симулює?

— Скоріше за все. Напевно, танець не встигла підготувати. Не переживай, відвідаємо її після конкурсу і все з'ясуємо.

Зурім трохи заспокоїлася, але на сцену все одно намагалася не дивитися. А Глаша згадала ще про одного глядача, на якого змія-мутант могла справити сильне враження. Повернула голову вправо, перевірити, як там дівчинка, яка надала перевагу перегляду конкурсу танців замість «тихої години». Через шафу виднівся краєчок очіпка. Треба ж! Ще не втекла! Ото смілива крихітка! Ні змій не боїться, ні вогню, ні наганяю від батька. До речі, щодо батька. Хоч Глаша і переконувала себе, що їй байдуже, чиєю донькою є маля, але насправді, підсвідомість уже давно намагалася знайти відповідь на це питання. Дівчинка натякнула, що її батько сидить в журі, а значить, це або король, або Бріус, або Крайс. Знову виходило: велика ймовірність того, що хромейстер має дочку, а отже, і сім'ю, і знову Глаші від цього припущення стало не по собі. Прогнала неприємні відчуття думкою, що з таким же успіхом маля може бути донькою Бріуса. Але тоді виходило: теорія Зурім, що фітнес-тренер і принц Ендрю — одна особа, не вірна. Залишався ще один варіант: маля — це дочка королівського подружжя, юна принцеса. Але тоді чому Крайс розмовляв з нею так по-простому, як родич?

Спостерігати виступ Сапфіри довелося в болісних пошуках відповідей на поставлені підсвідомістю питання. Але мулатка була така гарна і ефектна в танці зі своїм екзотичним партнером, що поступово прикула всю увагу до себе. Вона віртуозно володіла тілом. Рухалася неспішно, плавно вигиналася, давала змії ковзати по руках, ногах, животу і навіть шиї. І ця помаранчева стрічка, що пестила шоколадну шкіру, шокувала і зачаровувала водночас.

І все ж глядачі зітхнули з полегшенням, коли танець закінчився, а двоголовий плазун опинився всередині чорної скрині.

Завершився конкурс оголошенням рішення журі. Коли королева вийшла на сцену зачитати вердикт, Глафіра схрестила пальці. Їй хотілося, щоб переможницею назвали Зурім, а її власний виступ охарактеризували як посередній. Звісно, Глаша розуміла, що принц обиратиме собі наречену, спираючись не на результати конкурсів, а на якісь власні критерії, але все ж існувала ймовірність, що Ендрю візьме до уваги, наскільки успішно претендентки проходили випробування.

— Кожен з членів журі мав можливість віддати свій голос за одну з учасниць, — пояснила правила королева. — У підсумку голоси розподілилися так: Його Світлість віддав свій голос Сапфірі...

Чорт! Чому не Зурім? Відчув у двоголовій змії споріднену душу?

— ...Бріус підтримав чудовий танець з вогняною стрічкою...

Східна красуня засяяла. Щоки залились рум'янцем. Мрійлива усмішка заграла на обличчі. Глаша бачила, що Зурім стало абсолютно все одно, як розподіляться інші голоси. От же втовкмачила собі в голову, що Бріус і є принц.