Читати книгу - "Знак Афіни, Рік Рірдан"

— Є ще дещо, — промовила вона. — Ейдолони — духи, які оволодівають розумом. Вони досі тут, у цій кімнаті.

XII Пайпер

Пайпер не могла пояснити, звідки їй це відомо.

Історії про фантомів і замучені душі завжди лякали її до смерті. Тато завжди насміхався з черокійських легенд, що розповідав дідусь Том у резервації. Але навіть удома, у їхньому великому особняку на Малібу, дивлячись на Тихий океан, тато іноді починав переказувати історії про примар, а вона потім ніяк не могла забути їх.

Черокійські духи завжди були неспокійними. Вони часто губились на шляху до Землі Мертвих, або залишались поміж живих лише через упертість. Іноді вони навіть не усвідомлювали, що мертві.

Що більше Пайпер дізнавалась про життя напівбога, то більше запевнялась у тому, що черокійські легенди та грецькі міфи не такі вже й різні. Ейдолони поводились як духи з татових історій.

Пайпер нутрощами відчувала, що вони досі поряд, просто тому що ніхто не наказав їм піти.

Коли вона закінчила пояснювати, усі тривожно на неї поглянули. Нагорі, на палубі, Хедж співав щось схоже на «У морському флоті», а Пірат стукав копитами та іржав на знак протесту.

Зрештою Хейзел зітхнула.

— Пайпер має рацію.

— Чого ти так вирішила? — поцікавилася Аннабет.

— Я зустрічала ейдолонів, — промовила Хейзел. — У Підземному царстві, коли була... ну, ви зрозуміли.

Мертвою.

Пайпер забула, що Хейзел живе вдруге. У якомусь сенсі дівчина теж була відродженим привидом.

— То... — Френк провів рукою по своєму короткому волоссю, наче якийсь привид міг оволодіти його маківкою. — Гадаєте, ці створіння ховаються на кораблі чи...

— Можливо, ховаються всередині нас, — промовила Пайпер. — Ми не знаємо.

Джейсон стиснув кулаки.

— Якщо це правда...

— Ми повинні зробити крок першими, — промовила Пайпер. — Гадаю, я можу.

— Можеш що?.. — запитав Персі.

— Просто послухайте, гаразд? — Пайпер глибоко вдихнула. — Усі послухайте.

Пайпер по черзі подивилася кожному в очі.

— Ейдолони, — промовила вона, користуючись чарами своїх слів, — підніміть руки.

Запанувала напружена тиша.

Лео знервовано розсміявся.

— Ти справді думала, що це?

Його голос завмер. Обличчя витягнулось. Він здійняв руки.

Джейсон із Персі зробили те саме. Їхні очі оскляніли й стали золотавими. Хейзел затамувала подих. Поряд із Лео Френк вскочив зі стільця й уперся спиною до стіни.

— О, боги. — Аннабет благально дивилася на Пайпер. — Ти можеш їх зцілити?

Пайпер хотілось заскиглити і сховатися під стіл, але вона мусила допомогти Джейсонові. Вона не могла повірити, що щойно тримала за руку... Ні, вона відмовлялась про це думати.

Дівчина зосередилась на Лео, оскільки він здавався найменш загрозливим.

— На кораблі ще є такі, як ви? — запитала вона.

— Ні, — відповів загробним голосом Лео. — Матір-земля відрядила трьох. Найсильніших, найкращих. Ми житимемо знову.

— Не тут, не житимете, — гаркнула Пайпер. — Усі троє, слухайте уважно.

Джейсон і Персі повернулись до неї. Погляди золотих очей майже позбавили її впевненості, але коли вона поглянула на хлопців у такому стані ще раз, усередині неї знову закипіла лють.

— Залиште ці тіла! — наказала вона.

— Ні, — промовив Персі.

Лео ледве чутно засичав:

— Ми повинні жити.

Френк незграбно потягнувся до свого лука.

— Марсе всемогутній, ну й химера! Духи, забирайтесь геть! Залиште наших друзів у спокої!

Лео повернувся до нього.

— Ти не можеш нам наказувати, дитя війни! Твоє власне життя недовговічне. Твоя душа може згоріти будь-якої миті.

Пайпер не зрозуміла, що він має на увазі, але Френк похитнувся так, наче його вдарили в живіт. Тремтячими руками він дістав стрілу.

— Я... я долав страшніших за вас створінь. Якщо хочете битись...

— Ні, Френку, — підвелась Хейзел.

Джейсон поряд із нею оголив меч.

— Припиніть! — наказала Пайпер, але голос їй зрадив.

Вона стрімко зневірювалася у своєму плані. Вона змусила ейдолонів з’явитись, але що тепер? Якщо їй не вдасться переконати їх піти, будь-яке кровопролиття стане її провиною. Десь глибоко в голові вона майже чула, як сміється Гея.

— Слухайте Пайпер, — Хейзел вказала на золотий меч Джейсона. Той почав опускатися, наче важчав, і зрештою рухнув на стіл. Джейсон знову впав у крісло.

Персі заричав не своїм голосом:

— Плутонова донько, ти, може, й керуєш коштовним камінням і металами, але ти не маєш влади над мертвими!

Аннабет потягнулась до хлопця, наче хотіла його стримати, але Хейзел їй завадила.

— Слухайте, ейдолони, — суворо промовила вона, — вам тут не місце. Я вам наказувати не можу, але Пайпер — може. Підкоріться їй!

Вона повернулась до Пайпер. Її вираз обличчя казав: «Спробуй знову. Ти можеш це зробити».

Пайпер зосередилася. Вона поглянула на Джейсона — просто в очі того створіння, яке ним оволоділо.

— Залиште ці тіла, — повторила Пайпер навіть переконливіше, ніж уперше.

Обличчя Джейсона напружилось. Чоло вкрили краплі поту.

— Ми... ми залишимо ці тіла.

— Присягніться Стіксом, що не повернетеся на цей корабель, — продовжила Пайпер, — і ніколи не оволодієте тілами жодного з членів цієї команди.

Лео та Персі заперечливо засичали.

— Присягніться Стіксом, — наполягла Пайпер.

Якусь напружену мить вона відчувала, як вони боряться з її волею. А потім усі три ейдолони промовили в унісон:

— Присягаємось Стіксом.

— Ви мертві, — промовила Пайпер.

— Ми мертві, — погодились вони.

— А тепер забирайтеся геть.

Троє хлопців звалились головою на стіл, до того ж Персі впав обличчям у свою піцу.

— Персі! — Аннабет підхопила його.

Пайпер і Хейзел упіймали Джейсона за руки тієї миті, коли він почав падати з крісла.

Лео так не пощастило. Він падав у напрямку Френка, який не завадив йому, тож Лео гепнувся на підлогу.

— Ай! — простогнав він.

— Усе гаразд? — запитала Хейзел.

Лео підвівся. До його чола прилипнув шматок спагеті у формі цифри «З».

— Спрацювало?

— Спрацювало, — промовила Пайпер, упевнена у своїх словах. — Сумніваюся, що вони повернуться.

Джейсон кліпнув очима.

— Це означає, що я більше не травмуватиму голову?

Пайпер розсміялась, позбавляючись нервового напруження.

— Ходімо, хлопчику-блискавко! Подихаєш свіжим повітрям.

Пайпер і Джейсон походжали палубою. Джейсон досі хитався, тож Пайпер переконала його триматися за її талію — щоб не впасти.

Лео стояв біля штурвала й радився