Читати книгу - "4 3 2 1, Пол Остер"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
Третя причина: Можна посперечатися, що всі їхні стосунки будувалися на хибній передумові. Не те, щоби Фергюсон брехав Селії, проте він уперто приховував від неї правду щодо пріоритету смерті Арті у формулі «кохання-дорівнює-божій-справедливості», і хоча відчував, начебто минулої весни значною мірою подолав цю проблему грою у м’яча в Ріверсайд-парку, котра вилилася в ігри з Селією у віфлбол на все літо, і у Вудз-холі, і на фермі у Вермонті, особливо тими похмурими тижнями перед його процесом, коли святкові, смішливі ігри на якийсь час відволікали його від думок про час розплати в суді, та однак ані слова не сказав їй про це. Божевільна шестирічна одержимість дійшла кінця, проте якщо він тепер і зцілився чи хоча б частково повернув собі душевне здоров’я, то чому ж не наважився сказати Селії про самозречення, якому піддав себе як данину своєму мертвому двійникові А. Ф.? Тому що йому було лячно. Тому що він боявся, що вона вважатиме його параноїком і не схоче більше мати з ним нічого спільного.
Гірше того, ще існувала нездатність розповісти їй про його стан, відкрити секрет його аномального народження – потомства віслюка й кобили, галасливого ішака, котрий уночі влітку 1946 року покрив симпатичну лошицю в нью-джерсійській стайні та зачав мула, Мула Фергюсона, Здатного Говорити, який став істотою, не здатним відтворити жодного нащадка, а через це потрапляв до категорії генетичних порожняків, і настільки вбивчою була для Фергюсона ця правда, так вона шкодила фаллічним визначеностям його чоловічого «я», що він так і не зміг змусити себе поділитися цим із Селією, а це означало, що він дозволяв їй проходити через необов’язкові процедури із запобігання вагітності кожного разу, коли вони лягали разом у ліжко, і жодного разу не повідомив їй, що немає сенсу вставляти діафрагму, тому що від занять коханням із ним їй гарантовано не слід турбуватися щодо вагітності.
Непростимий промах. Боягузтво в таких великих масштабах, що воно перетворило його на особу, якою він заприсягся ніколи не ставати безчесним.
Контраргумент: Такого не було. У Фергюсоновій голові, однак, імовірність того, що діагноз доктора Бройлера хибний, продовжувала плекати його надії. Доки і якщо тільки він не проконсультується з іншим лікарем, непростиме й надалі залишатиметься непростимим, оскільки завше існувала найменша ймовірність, що протизачаточні засоби необхідні, а він не хотів, аби Селія знала ганебну правду про його стан, аж доки він сам не буде на всі сто відсотків у цьому впевненим. Йому всього лише потрібно було відвідати іншого лікаря й знову перевіритися, – але піти він надто боявся, надто боявся про все дізнатися і тому ввесь час відкладав.
Висновок: По двох з половиною тижнях після смерті батька, коли пожежа поточного моменту поширила своє полум’я і на студмістечко Колумбії, Селія надягла на руку зелену пов’язку та рушила допомагати спільній справі – готувала сандвічі для студентів, що захопили будівлю, стала однією з кількох десятків волонтерів у Кулінарній Бригаді Ферріс-Бут-холу. Не червону пов’язку активістів, а зелену пов’язку тих, хто співчуває й підтримує, зважена позиція тих, хто не бере участі в політиці студмістечка, а всю свою енергію спрямовує на підготовку до занять, але Селія мала власні політичні переконання, і хай навіть не була створена для дій на лінії фронту – для будівництва барикад і загарбання університетських корпусів, – ці переконання були достатньо стійкі, аби помістити її на бік студентів, що виступили проти адміністрації, які б сумніви не терзали її душу щодо студентської тактики, і скільки б не пересмикувало її, коли вона чула скандування сотні чи п’ятьох сотень голосів: До стінки…. твою мать! З погляду Фергюсона, Селія діяла згідно з фундаментальним принципом Білля про права Федермана, тим самим пориванням, що і її подвиг – покласти долар перед старим в автоматі, коли їй було шістнадцять, і тепер, коли їй виповнилося дев’ятнадцять, нічого не змінилося. Увечері двадцять третього вона потелефонувала Фергюсонові додому, і той, поки слухав її опис подій того дня в Колумбії – полуденний мітинг біля Сонячного годинника посеред студмістечка, напад на будівництво спортзалу у Морнінгсайд-парку, а відтак захоплення Гамілтон-хола коаліцією СДС та САТ, білі й чорношкірі студенти працювали пліч-о-пліч і в злагоді заради закриття університету, – почав сміятися, частково від несподіванки, як він собі уявляв, проте головним чином – від щастя. Коли повісив слухавку – зрозумів, що це перший добрий сміх, який він видав з того вечора, коли зняв ту саму слухавку і порозмовляв з Алленом Блюменталем.
О першій дня у п’ятницю (двадцять шостого) він вирішив аж до кінця того дня припинити роботу над романом і попрямував через усе місто подивитися, що відбувається в Колумбії. Телефонувати Селії було надто пізно – вона, поза сумнівом, разом зі своїми побратимами готує сандвічі у Кулінарній Кімнаті Ферріс-Бут-холу, проте знайти там її неважко, і коли йому вдасться відірвати її від тарілок з шинкою, болонською ковбасою та пакунками вже нарізаного хліба,
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «4 3 2 1, Пол Остер», після закриття браузера.