Читати книгу - "Візерунки долі. Я проти, Аграфена Осіння"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
Взагалі, баба Маняшка – видатна особистість. Живу тут вже майже рік і жодного разу не бачила, щоб вона чомусь здивувалася. І це натомість дуже дивувало мене.
Завжди спокійна, як паровоз, Маняшка сподобалася мені з першого погляду та першої розмови. Вона не лізла у чужі справи, не випитувала те, що її не торкалося, не радила того, чого не потребували, і не намагалася знайти мені кавалера, щоб я, бідолашна, не залишилася старою дівою.
Я загальмувала біля дверей, бо саме в цей час зразок квартирної господині вийшов з дому. Цікаво, чого це їй на вулиці знадобилося? Маняшка, зазвичай, в цей час сиділа перед телевізором, дивилася передачі про екстрасенсів, а якщо поруч були слухачі, то ділилася своїми враженнями. Я її враженнями не вражалася, бо не вірила в усю цю маячню.
– Ох, Наталко, – рівним, як завжди, голосом мовила Маняшка. – Життя ти не знаєш зовсім. Ось сказав хтось розумний: «Є, друже Герасим, на світі така бісівщина, що й не снилася навіть наймудрішим мудрецям». А ти, якщо не хочеш про розумних людей дивитися, вирушай до себе.
І я вирушала, попередньо захопивши ключик від літньої кухні, в якій було моє житло. Ключик суворо зберігався в будинку, але я була й не проти.
Нині ж, попри всіх екстрасенсів, літня дама впевнено прямувала до воріт.
– Баб Маняшко, куди це ви зібралися? – запитала я здивовано.
– Зараз одну річ привезуть, до тебе поставимо, – спокійно відповіла господиня квартири.
– А чому до мене? – обурено спитала я.
Вона не звернула на мій протест уваги і пояснила:
– Ближче набагато, ніж до будинку. Річ важка.
Як тільки почулись звуки машини, що наближалася, і засвітилися її фари, ми з господинею одночасно рушили до воріт, де вже зупинялася невелика вантажівка. З кабіни спритно вискочили два кремезні чолов’яги.
– І що, ці два силачі не донесуть вашу річ до хати? – сердито прошепотіла я Маняшці. Вона проігнорувала мій гнів і повторила:
– Річ поставлять до тебе, бо так потрібно, – і подала мені заздалегідь підготовлений ключик від мого житла. – Відкривай.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Візерунки долі. Я проти, Аграфена Осіння», після закриття браузера.
