Читати книгу - "Основи некромантії. Академія темної магії, Велена Солнцева"

Хлопець хмикнув і прибрав руку.

-Ти навіщо сюди прийшла?

-Вчитися хочу. - не бачила сенсу приховувати очевидне.

Рон трохи підняв брову, показуючи крайній подив.

-Але семестр розпочався ще два місяці тому. Я думав ти чергова коханка ректора, яка прийшла з'ясовувати стосунки, завзяття тобі не позичати.

Мене пересмикнуло від такого припущення. Ректор відносився до сімейства Харонів, на яке я маю стійку алергію.

-Ти б спробувала наступного року. Зараз він навіть слухати не стане. 

-Мені дуже потрібно. - відповіла рішуче. - Просто життєво необхідно.

-Значить від нареченого втекла. - зробив дуже дивний висновок Рон, після чого зміряв мене черговим оцінюючим поглядом. - Ти ніби нічого, тисни на жалість. - дав він мені пораду. - Не допоможе, спробуй спокусити, може вийде. Ректор трохи збоченець, його відьми цікавлять, а в тобі є щось божевільне, так що дерзай.

Він підштовхнув мене в спину:

-Йди, за галереєю, перші двері праворуч, ні з чим не сплутаєш.

Він розвернувся вирушив у зворотний бік, а я стояла перед жахливими скульптурами, які осудливо дивилися на мене кам'яними очницями.

-До біса. - придушила внутрішнє тремтіння, і зробила перший крок назустріч новому досвіду.