Читати книгу - "Дівчина друга. Притворись моєю , Єва Скайлер "
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
Макс
Потрібно поговорити з Деном наодинці, але це велика проблема. І звуть цю проблему Яна Бондар. Вони навчаються на одному факультеті, в одній групі, зустрічаються, разом їдять та разом повертаються з універу додому. Але сьогодні у неї тренування з танців.
Я швидко написав другові повідомлення із запрошенням спробувати у мене вдома випивку, яку я привіз із Швейцарії, де був на зимових канікулах, і пограти в приставку. Після цього я спокійно вирушив на пари до свого корпусу.
— Макс, — усміхнулася однокурсниця, яка проходила мимо.
Кивнув у відповідь, розглядаючи стрункі ноги на високих підборах, що віддалялися від мене.
— Добрий день, — привітався охоронець на вході.
Приклав перепустку і пройшов турнікет. Тільки трохи відійшов, як мене ледь не знесли з ніг. Ледве встояв і подивився на причину аварії.
Це була "Віце-Міс Університету". Натяг на обличчя чарівну усмішку.
— Агата.
— Макс, — озвалася красуня. — Вибач, каблук підвернула.
Опустив погляд на повністю цілі каблуки туфель і…
— Вибач, сьогодні ввечері я зайнятий.
Агата здивовано почала махати накладними віями.
— Але я….
— Хотіла запропонувати мені масаж? — простягнув глузливо.
— Може й хотіла, — натягнуто посміхнувшись, сказала вона і струснула рижими локонами. — Але якщо ти зайнятий, запропоную комусь іншому.
— Бажаю успіхів, — усміхнувся і пішов далі, відчуваючи потилицею лютий погляд Агати.
Пари пролетіли швидко, на перерву в кафе не ходив, щоб зайвий раз не дивитись на щасливі морди друзів. Всі дівчатами обзавелись. Єдиний я ще стійко тримаю оборону.
Ден чекав біля корпусу, переписуючись з кимось по телефону.
— Поїхали? — говорю, дістаючи з кишені ключі від тачки.
— Поїхали, — обізвався Ден, відволікшись від телефону.
Моя квартира була у центрі і вікна виходили на все місто. По дорозі Ден говорив про всяку нісенітницю. В основному, про Яну. Про те, куди вони ходили нещодавно, про те, що вона любить, про те, що цієї неділі у них річниця — рік стосунків. Запитував, що подарувати.
— Це ж твоя дівчина, — усміхнувся, заїжджаючи на підземний паркінг. — Квіти та прикраси не проканають. Подаруй їй танцювальні туфлі.
— Туфлі? — насупився друг, чекаючи, поки я припаркуюсь.
— Ти бачив ті, в яких Яна зараз танцює? — заглушивши двигун повернувся до нього. — У такому взутті танцювати не можна. Твоя дівчина займається танцями, ось і увімкни уяву.
— Це ж не день народження… — завагався друг. — Хоча ти маєш рацію, — задоволено усміхнувся і, хлопнувши по плечу, вийшов.
Ден був у мене багато разів, але кожного разу був у захваті від виду з вікна.
Я розливав алкоголь по склянках за барною стійкою.
"Друга треба підготувати…" — подумав і посміхнувся. Прямо як дівчину на секс розводити, з глузду можна з'їхати. До чого я докотився. Вот бачиш, татусю, на які я жертви йду.
Пара склянок алкоголю, ресторанна їжа та приставка зробили свою справу. Ден розслабився та мав гарний настрій.
— Ходімо на балкон, покуримо, — запропонував, підводячись з підлоги і відкладаючи джойстик.
— Давай, — потягаючись, погодився друг. — Бо мені вже скоро додому. Яна з танців повернеться, хочу встигнути прийняти душ та почистити зуби.
Я похитав головою, розсуваючи скляні двері на балкон і дістаючи попільничку.
— Слухай… у мене тут одна проблема виникла, — сказав, прикурюючи.
Друг скинув брову.
— Тільки не бий по обличчю, — усміхнувся і розказав те, що нещодавно сталося.
— Я серйозно влип, розумієш?
— Як тобі взагалі спало на думку сказати батькові, що моя Яна твоя дівчина? Ти ідіот? — роздратовано спитав друг, і його можна зрозуміти.
Я затягнувся і видихнув густу хмару диму у нічне небо.
— Я сказав ім'я дівчини, з якою ніколи не одружуся.
— Ще б ти одружився… — процідив він, роблячи затягування.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Дівчина друга. Притворись моєю , Єва Скайлер », після закриття браузера.