Читати книгу - "Під прицілом італійської мафії, Еліс Кларк"

— Так, молодий господарю, — каже чоловік. — Ми дуже раді, що ви нарешті приїхали.

— Дякуємо, що підготували будинок до нашого приїзду, — Стас усміхається. 

— Ви можете розраховувати на нашу допомогу, в нас є пара вільних днів на тиждень, в які ми будемо працювати у вас, саме так домовились господар Влад з нашим господарем Ендрю. 

— Дякуємо, тільки платити я буду особисто, не через Влада, — каже Стас. 

— Як вам буде зручно, — киває Енні. — Але за цей місяць нам вже заплатили. 

— От же ж Влад, — Стас усміхається. 

— Зараз будинок прибрано, є продукти, я можу щось приготувати, допомогти розкласти речі, якщо потрібно, — каже Енні. 

— Я теж можу виконати якісь доручення, якщо вони є, — додає Ден.

— Алю, тобі зараз щось потрібно? — Стас дивиться на мене. 

— Дякую, я сама щось приготую, — усміхаюся я. — Та й речей у нас небагато. От якщо будете час від часу допомагати з прибиранням, не відмовлюся. Будинок такий великий!

— Так, авжеж, пані, — усміхається Енні. — Коли нам прийти наступного разу?

— Думаю, було б добре, якби ви, Дене, розібрались з басейном, я бачив тут басейн з вікна другого поверху, — каже Стас.

— Домовились, тоді займусь цим прямо зараз, — погоджується той.

Далі Енні прощається з нами, а Ден прямує на вулицю і ми зі Стасом залишаємось вдвох.

— То що, випʼємо кави? — запитує Стас, усміхаючись.

 — Я не можу повірити, що це нарешті сталося, — я обіймаю його. — Ура! Я вільна! І ми з тобою будемо жити в цьому розкішному будинку! Таке враження, що я несподівано зірвала джекпот!

В ту мить мені дійсно здається, що ми виграли щасливий квиток в нове життя, але це я ще не знаю, що ми зі Стасом вже встигли втрапити в історію ще більш небезпечну, ніж та, що була у нас на Батьківщині… Раніше за мною ганялося тільки двоє чоловіків, які вважали себе моїми власниками, а тут ми зі Стасом з першого дня опинилися під прицілом італійської мафії, хай в перший наш день тут і не підозрювали про це…