Читати книгу - "Небезпека у лісі! {новий дім}, Страгозорый "

      Не чекаючи відповіді від Ліж, я швидко розправивши крила, полетів у ту сторону, куди за ідеєю пішов Шерех.

     Зникнувши серед дерев, я вдивлявся у гущавину лісу, намагаючись знайти знайому постать. І чим довше я летів, тим краще відчував, як у мене починають трохи тремтіти усі чотири передні лапи. А в голові з'являлось все більше й більше темних думок на рахунок того, що могло статися з Шерехом.

    Помітивши зблиск ярко-синьої луски, я швидко полетів туди. Серце на секунду завмерло. Ні...

      Шерех лежав мертвим у власній блювоті. Декілька дивних квіточок лежало поряд з ним. Схожу - якщо не таку ж саму, - я бачив у Озіра, коли той помер. 

     Бачачи становище Шереха, я здригнувся і трохи нахилив голову. Що з ним такого сталося, що він того? Він же не міг так просто вмерти... Може, ці кляті квіти якимось чином вбили його? Але як? Озіра ж не вбили, хоча мали б. Зірвавши найбільший листок з дерева, я обережно підняв одну з квіточок, я вилетівши на сонце, почав розглядати її.

     Форма така ж, як і у квітки Озіра. Навіть колір майже такий же самий. Я трохи поморщився. Ну і тхне від неї!...

       Згорнувши квітку декількома листками з дерев, щоб ненароком не торкнутися її, я пішов до Ліж, яка все ще сиділа з дітьми й захопливо про щось розмовляла.

— Нажаль, на сьогодні наше заняття завершене. - Мовив я сумним голосом. - Ліж, не могла б ти будь ласка відвести їх по домівках? - Мій голос став таким тихим від печалі, що здавалось, вона мене просто не почує. Але Ліж все-таки почула.

— Добре. - Також тихо сказавши це, вона подивилась на дітей. - Ну що? Де хто живе? Підемо зараз додому. Відпочинете трохи.

..

..

..

..

..

     Вдома я розглядав уже дві майже однакові квітки, які відрізнялись одна від одної лиш кольором. Але й той був схожий настільки, що здавалось, я продублював ці квіти. У чому ж їх таємниця?... Чому ж їх навіть великий гібрид не зміг переварити, і чи відчував він взагалі те, що у його шлунку якийсь предмет?

     Я не знав, що мені треба робити. Але знав точно, що треба, щоб ніхто більше не підходив до подібних рослин, щоб більше не було жертв.