Читати книгу - "Precedent UA — 2015"

змінами показів заявника… В будь-якому випадку, обов’язок місцевої влади розслідувати правдоподібні твердження про жорстоке поводження з боку міліції ніяк не пов’язаний із відношенням потенційного потерпілого, а повинно бути проведене у відповідності до статті 3 Конвенції…» (§ 117)

Посилання:

Текст рішення ЄСПЛ (анг.) — http://hudoc.echr.coe.int/eng? i=001–108189

Переклад рішення ЄСПЛ (рос.) — http://precedent.in.ua/index.php? id=1328010598

Рішення національних судів із вдалим застосуванням рішення ЄСПЛ:

Немає застосування даного рішення судами.

Погане поводження та його розслідування

Кабулов проти України, № 41015/04, 19 листопада 2009 року (див. Загроза поганого поводження у разі видачі (екстрадиції))

Солдатенко проти України, № 2440/07, 23 жовтня 2008 року (див. Загроза поганого поводження у разі видачі (екстрадиції))

Байсаков та інші проти України, № 54131/08, 18 лютого 2010 року (див. Загроза поганого поводження у разі видачі (екстрадиції))

Федоров і Федорова проти України, № 39229/03, 26 липня 2011 року (див. Право на приватне та сімейне життя)

Коваль та інші проти України, № 22429/05, 15 листопада 2012 року (див. Безпідставне тримання під вартою)

Кучерук проти України, № 15825/06, 06 вересня 2007 року (див. Утримування на примусовому лікуванні)

Аднаралов проти України, № 10493/12, 27 листопада 2014 року

Фактичні обставини справи: 5 травня 2004 року заявник був затриманий чотирма міліціонерами за підозрою в отриманні хабара. Його доставили до Дзержинського районного управління міліції міста Харкова, де він провів ніч. Міліціонери били заявника протягом декількох годин, щоб отримати зізнання в цьому злочині. Наступного дня його привезли до прокуратури, де він написав скаргу на дії міліціонерів. Заявникові провели судово-медичну експертизу, встановивши струс мозку та інші тілесні ушкодження, його помістили до лікарні. 27 квітня 2007 року обвинувачення із заявника було знято у зв’язку із відсутністю складу злочину в його діях та звільнено з-під варти. Кримінальну справу щодо дій міліціонерів було закрито, але потім постанову про закриття було скасовано. Процедура перевірок та оскаржень даного рішення тривала на момент його звернення до Суду понад вісім років.

Суд встановив, що заявник отримав тілесні ушкодження внаслідок жорстокого поводження працівників міліції під час його перебування у відділку міліції, а також, що органи влади не провели належного розслідування даного факту, навіть незважаючи на рішення національних судів, в яких ті, неодноразово повертаючи матеріали до прокуратури на додаткове розслідування, вказували на поверхневе розслідування та відсутність всебічного вивчення обставин справи.

Суд визнав порушення статті 3 та статті 13 Конвенції

Представник заявника в Суді: адвокат Наталія Охотнікова

Норми національного законодавства, що пов’язані із рішенням: стаття 28 Конституції України, статті 4, 94, 95, 97, 99–1, 236–1, 236–2 КПК України 1961 року, статті 214, 284, 308, 305, 306, 307, 309, 310 КПК України 2012 року.

Основні тези:

«…повинно бути проведено ефективне офіційне розслідування… таке розслідування має бути здатне призвести до встановлення і покарання винних. В іншому випадку, загальна правова заборона тортур і нелюдського і принижуючого гідність поводження і покарання буде, незважаючи на її фундаментальну важливість, неефективною на практиці, і в деяких випадках агенти держави зможуть порушувати права осіб, які перебувають під їх контролем, залишаючись практично безкарними…» (§ 48)

«Розслідування серйозних тверджень про жорстоке поводження має бути ретельним. Це означає, що державні органи повинні завжди вживати серйозні спроби дізнатися, що сталося, і не повинні покладатися на поспішні або необґрунтовані висновки для припинення розслідування або в якості підстави для своїх рішень… Вони повинні вживати всі доступні їм заходи для збору доказів у справі, включаючи, зокрема, свідчення очевидців і речові докази… Будь-який недолік розслідування, який підриває його здатність встановити причину тілесних ушкоджень або особи винних, може призвести до порушення цього стандарту» (§ 49)

Посилання:

Текст рішення ЄСПЛ (англ.) — http://hudoc.echr.coe.int/eng? i=001–148227

Переклад рішення ЄСПЛ (рос.) — http://precedent.in.ua/index.php? id=1421325729

Рішення національних судів із застосуванням вищеназваного рішення ЄСПЛ:

Немає застосування даного рішення судами.

Афанасьев проти України, № 38722/02, 05 квітня 2005 року

Фактичні обставини справи: 1 березня 2000 року заявник був затриманий за підозрою у вчиненні шахрайства та доставлений до Київського районного відділку міліції міста Харкова. Міліціонери надягнули йому наручники та декілька разів сильно побили, погрожуючими після кожного разу подальшим побиттям, якщо він не зізнається у вчиненні злочину В результаті ударів заявник частково оглух на одне вухо. За три дні перебування в Ізоляторі тимчасового утримання заявникові висунили обвинувачення та відпустили під підписку про невиїзд. Заявник пройшов медичне обстеження, яке засвідчило у нього наявність чисельних тілесних ушкоджень, отриманих приблизно у вказаний ним період. Після чого 13 квітня того ж року заявник звернувся до прокуратури із заявою про катування з боку міліціонерів. Заявникові неодноразово відмовляли в порушенні кримінальної справи, а він оскаржував ці відмови. На момент винесення Судом рішення проводилося чергове розслідування органами прокуратури.

Суд встановив, що заявник отримав ушкодження внаслідок нелюдського та такого, що принижує гідність, поводження, перебуваючи під вартою в міліції та органи державної влади не здійснили ретельного та ефективного розслідування, а також, що заявник не мав національних ефективних засобів правового захисту.

Представник заявника в Суді: адвокат Аркадій Бущенко.