Читати книгу - "Піди туди, не знаю, куди!, Сніжана Федорова"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
- Я б радо залишився з тобою. Ти розповів би мені про свій світ, а я - про мій. Однак, на мене чекають. І якщо я забарюсь, мій світ може з часом загинути…
Голос зітхнув.
- Я розумію, Дьйорку. Дякую тобі за нашу зустріч. Вертайся туди, де на тебе чекають.
- Дякую, Дірку. Якщо коли-небудь наші світи перетнуться, я обов’язково допоможу тобі.
- Гаразд. Тобі час повертатись. - сумно пролунав голос співрозмовника і образ Дірка почав зникати.
Лицар, мов зачарований, дивився, як поступово білий безкрайній світ почав темнішати та перетворюватись на суцільну Темряву…
Коли Дьйорк відкрив очі, він лежав на вівтарі в підземеллях палацу. Над ним схилився маг, тримаючи в руках амфору з Живою водою.
- Ти повернувся, - сказав маг із полегшенням. - І приніс те, що було потрібно.
Лицар відчув себе зміненим. Усередині нього пульсувала енергія, яку він отримав у Храмі. Він знав, що тепер зробив усе, що залежало від нього.
Він обережно піднявся і, не зволікаючи, рушив до кришталевої домовини, де лежала Клея. Час настав.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Піди туди, не знаю, куди!, Сніжана Федорова», після закриття браузера.
