Читати книгу - "Вибач та зрозумій, Катя Кірініна"

Все почалося з цих викиднів — вони ніби щоразу віддаляли мою дружину від мене, розривали душу не тільки їй, тільки вона не бачила, що мені теж було боляче. Ніхто з жінок не думає, що чоловіки теж хочуть дітей, теж мріють про дитячий сміх, про чисте і безумовне кохання.

Припустимо, про брудні підгузки я не сильно мрію, але добре, що вони взагалі зараз є, а не так, як раніше. Хоча якби треба було, то, напевно, я б і прав, і підмивав. Тільки ніхто мене не питав, чи я цього хочу. Вона просто сама вирішила, що якщо я не плачу разом із нею — отже, мені байдуже. А я ще й підлив олії — сходив наліво, щоб заспокоїти свої нерви. Чудово заспокоїв, нічого не скажеш. До кінця життя пам'ятатиму, за що моя Олеся мене покинула.