read-books.club » Дитячі книги » Медлевінґери 📚 - Українською

Читати книгу - "Медлевінґери"

167
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Медлевінґери" автора Кірстен Бойє. Жанр книги: Дитячі книги. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 27 28 29 ... 135
Перейти на сторінку:
все від Мунни, щойно навчився ходити. Гомін, який панував у класі, засвідчив, що й решта поставилася до цієї науки так само.

Отож йому зовсім не треба було ще йти до школи. Краще поошивався би довше біля майстерні, поспостерігав би. Десь перед обідом двері, мабуть, відчинилися, і Ведур зник. На обід він не прийшов.

— Де Ведур? — запитав Нісс, сьорбаючи свій суп. Буряк із цибулькою та чорним хлібом.

— Десь, певно, помандрував, — байдужим голосом відповіла мати. — Очевидно, ще є якийсь інший винахідник — але не питай мене, Ніссе, де це, бо сам знаєш: я не тямлю в цих речах! Він теж займається силою струмів. Хочеш іще тарілку супу?

Нісс кивнув, а сам спостерігав збоку за Мунною, як та накладає йому в тарілку небачено велику порцію. Чи сама вона вірить у те, що йому розказує? А чи тільки прикидається, ніби вірить?

«Але що ж вона могла би знати? — подумав Нісс, втупившись у свою тарілку. — А може, ця історія про якогось іншого винахідника є правдою?»

— Чи пов'язано це якось з Антаком? — обережно запитав він.

Мунна глянула на нього.

— З Антаком? — перепитала вона, і її збентеження було цілком щире. — Ні, Ніссе, наскільки я знаю — ні. Але я, звісно, не переймаюся аж так Ведуровими справами. Знаю лише, що все крутиться довкола сили струмів.

— Он як! — протяг Нісс.

Неможливо собі уявити, щоби рідна мати брехала своєму синові. То що, Мунна сказала йому щиру правду? Але чом би й ні? Чом би не мало йтися про силу струмів? Ото тільки вона, можливо, не знає про те, що Ведур хвилюється за Антака. Ведур міг і не розповісти цього Мунні…

— Але ж він повернеться до мого дня народження, правда? — запитав Нісс.

Мунна подивилася на сина.

— До завтрашнього полудня? — перепитала. — Звісно, повернеться! Адже ж саме він має дати тобі твоє слово.

— Знаю, — кинув Нісс.

Такого ще ніколи не бувало, щоби батько не з’явився на тринадцятий день народження свого сина!

9

У коридорі нікого не було, двері класів були замкнені, й де-не-де на підлозі валялися куртка чи шарф, а десь ще обгризений олівець — свідчення того, що тут товчуться юрби дітей. Але зараз тут панувала тиша.

Йоганнес уповільнив ходу. Як пощастить, то, поки він доповзе до подвір’я, якраз і пролунає дзвоник на урок. Йому зовсім не хотілося розповідати Ліні лиху пригоду, що спіткала його у підвалі. Йому взагалі не хотілося ні з ким розмовляти. Зараз хотілося побути на самоті.

— Гей! — долинув до його слуху чийсь хрипкий шепіт. Йоганнес не був певен, чи знає, кому б міг належати цей голос. — Зайди сюди! Тільки тихо!

Хтось кликав його до хлопчачого туалету, двері якого були ледь прочинені.

Йоганнес завагався. Всі знали, що на перерві не можна без потреби затримуватися в туалеті. Іноді вчителі провадили облави, й горе тому, кого заставали над умивальником із цигаркою в зубах. Йоганнес удав, ніби нічого не почув.

— Гей, ти! — знову обізвався той самий голос, і чиясь рука, блискавично схопивши хлопця за лікоть, затягла до туалету. — Ти глухий, чи що?

— Пусти! — перелякано промовив Йоганнес.

— Тс-с-с! — сердито засичав голос, і двері за хлопчиком зачинились. — Ти ж не хочеш неприємностей?!

1 ... 27 28 29 ... 135
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Медлевінґери», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Медлевінґери"