Читати книгу - "Втрачена пара, Алена Бондар"

Але він не міг нічого зробити. Намагався перехопити контроль, але на це тигр відповідав йому агресією. Не збагнути йому своєї другої половини агресією. Жили стільки років душа в душу, а тут Мія і все -- пиши пропало.

Марк все бачив і відчував, але відповісти чи зробити що-небудь не міг. Дівчина тим часом уже на повну силу загладжувала його спину. Здається, вона забулася.

"Ми одне ціле зі звіром".

-- Який же ти добрий і такий м'який.

Мія пропускала шерсть через пальці та сама дивувалася. Він зовсім не страшний. Тигр став на чотири лапи та пройшов до одного з лежаків.

– Я так розумію це запрошення? Добре, нумо спати.

Мія акуратно лягла на лежак, було прохолодно, але тут немає ковдр. Що поробиш, одну ніч можна померзнути. Завтра вона вже опиниться у своїй кімнаті. Тигр почекав, поки дихання дівчини стало розміреним і ліг до неї збоку, щоб гріти. Цієї ночі Мії наснився той самий пляж, але замість Марка був тигр.

Він просто йшов поряд з дівчиною. Іноді лоскотав кінчиком хвоста її ноги. Хоч день був насиченим, але на душі спокійно та легко. Їй здавалося, що вона вдома. Почуття повного захисту і любові. Її сон потривожив промінчик світла, що бавився з її пасмами. Засинала вона одна, а прокинулася відчуваючи обійми. Марк притис її до себе, вона була як у капкані. То он чому не було холодно, він як піч.

Така нахабна, красива, породиста піч. Повернувши голову вона нарешті змогла роздивитися його ближче, не хвилюючись, що він дізнається. Який же він гарний.

"Так, стоп. Про що ти думаєш?

Він тебе викрав, притяг невідомо куди, а ти тут ним милуєшся".

Поки Мія вела внутрішній діалог, Марк прокинувся, але не показав цього. Стало цікаво, що дівчина робитиме далі. Ні, йому не подобалася ситуація. Але таке пробудження -- навіть дуже. Мія, наважившись, провела пальчиками по його щоці у цю мить він розплющив очі.