Читати книгу - "Феномен Фенікса"

До загиблих у різні віки й у різних країнах астрономів слід прилучити й Гіпатію з Александрії (її величають Александрійською). Вона була першою жінкою-астрономом, математиком і філософом (370-415 рр.). Дочка математика Теона Александрійського, вона після навчання в Афінах викладала астрономію, математику й філософію в Александрійському музеї. Жоден її твір (а вона їх написала кілька) не дійшов до нас. У віці 45 років першу жінку-астронома розтерзала юрба християнських фанатиків. За її любов до зірок.

Ось що зауважують спеціалісти: «Відоме нам життя включає дивно малу кількість хімічних елементів. В природі 85 стабільних елементів — життя використовує лише чотири: водень, кисень, вуглець і азот утворюють 95 відсотків речовини, що її ми називаємо живою. Ці ж чотири елементи — найбільш поширені у Всесвіті, якщо не рахувати інертних гелія і неона». Іншими словами, хімічний склад живої речовини більше нагадує склад зірок, ніж склад планети, на якій ми живемо. То виходить, ми діти не Землі, а — зірок?

Свято вірив у свою зорю знаменитий казкар Ханс Кристіан Андерсен. «Щаслива зоря сяє наді мною, — писав він, хай дещо поетично-захоплено, але щиро вірячи в те. — Багато хто заслуговує цього більше, аніж я… І навіть якщо ця зоря мусить закотитися, хай так і буде; все одно я можу сказати, що вона сяяла…»

Чи треба нагадувати, що життя наше тільки тоді чогось варте, коли ти будеш вірити в свою провідну зорю — неодмінно щасливу! — з такою впевненою вірою і поетичним завзяттям, з яким вірив у неї дещо наївний, але твердий у своїх переконаннях датський казкар…

Джордано Бруно вважав Сонце — нікчемною пилинкою в необмежних просторах Всесвіту.

В одній популярній ще з радянських часів пісні є такі рядки: «Я — Земля, я своїх проводжаю синів. Долітайте до самого Сонця і додому вертаєтесь скоріш…» Навряд чи сини Землі повернуться додому, якщо вони долетять, як їм радить пісня, «до самого Сонця». Вони згорять у його пекельному промінні, а їхній корабель, потрапивши в зону притягання світила, просто впаде обвуглений на Сонце. А втім, це пісня (і пісня, до речі, гарна, щемка), реальним космонавтам біля «самого Сонця» робити нічого — якщо тільки вони не самовбивці. які забагли таким способом поквитатися з життям.

За даними на 2007 рік на планеті Земля проживає 6 мільярдів 600 мільйонів чоловік. За прогнозами експертів, через 6 років населення планети досягне 7 мільярдів чоловік. При цьому щорічно кількість землян збільшується на 80 мільйонів (в основному за рахунок найбідніших країн), а кількість європейців скорочується на 900 тисяч.

Сьогодні приріст населення йде в основному за рахунок слаборозвинутих країн — там у сім’ях 10-12 дітей норма!

Людству знадобилося 1800 років, щоб довести населення Землі до 1 мільярда чоловік. І всього лише 200 років, щоб ця кількість перевалила за 6 мільярдів. У 1990 р. населення Землі було 1,8 мільярда чоловік, у 2006-му — біля 6,5, а до 2025 року прогнозується вже 8,5 мільярда чоловік!

А втім, не виключено, а дуже-дуже, навіть, можливо, що на той час — не забуваймо: минуть сотні і сотні мільйонів років! — земні цивілізації (якщо вони на той час уціліють), ставши надцивілізаціями, могутніми і всезнаючими та всеуміючими, почнуть керувати зорями і галактиками (принаймні, навчаться використовувати їхні колосальні енергії), перемігши час і простір, відкривши нові, нам ще невідомі фізичні закони Всесвіту, замість космічних кораблів — бодай і гігантських, які стануть вже тоді архаїкою (як приміром, сьогодні каравели Колумба чи Васко да Гама), винайдуть зовсім інший спосіб пересування в Космосі, що для нас сьогоднішніх може здаватися просто фантастичним, і тоді проблема переселення народів буде вирішена принципово іншим шляхом, завдяки якому проблема швидкості й безмежності Всесвіту просто перестануть існувати, а кожне фізичне тіло і буде самою швидкістю, часом і простором. Тільки нам до цього — на жаль, на жаль! — вже не доведеться дожити.

У 1984 році американські астрономи Маргарет Геллер і Джон Хукра відкрили небачене раніше скупчення галактик протяжністю 500 мільйонів світлових років і шириною в 200 мільйонів світлових років. На