Читати книгу - "Сюецінь Ц. Сон у червоному теремі"

— Спасибі тобі за турботу! — подякувала Пін’ер, зробивши знак бабусі сісти. Після чого сіла сама, запропонувала сісти дружинам Чжан Цая й Чжоу Жуя й наказала дівчаткам подати чаю.

— Ви, панянко, сьогодні така весела та рум’яна! — зауважили жінки. — Навіть очі почервоніли!

— Справді? — сказала Пін’ер. — Це з незвички. Старша невістка Лі Вань і панянки мене напоїли вином. Аж дві чарки випила, тому й розчервонілася.

— А я думаю, де б мені випити! — сміючись, сказала дружина Чжан Цая. — Та ніхто щось не пригощає! Коли, панянко, вас знову запросять, захопіть із собою й мене!

Усі розсміялись, а дружина Чжоу Жуя додала:

— Уранці я бачила крабів, яких для вас приготували. На цзінь їх піде два-три, не більше! А два-три кошики, мабуть, потягнуть не менше ніж на сімдесят, а то й вісімдесят цзінів!

— На всіх мешканців будинку навряд чи вистачить, — зауважила дружина Чжан Цая.

— Де там! — скрикнула Пін’ер. — Хазяї з’їли всього по кілька! Служницям дісталося по крихті, та й то не кожній.

— Такі краби нині йдуть по п’ять фенів[280] за цзінь! — вставила стара Лю. — Виходить, десять цзінів обійдуться п’ять цянів срібла. П’ять по п’ять — двадцять п’ять, та ще тричі п’ять — п’ятнадцять, та ще накинути на вино й закуски, от і вийде більше двадцяти лянів срібла! Амітаба! Цих грошей у нас у селі вистачило б на цілий рік!

— Бабусю, ви вже бачили пані Фенцзє? — перебила її Пін’ер.

— Бачила, — відповіла стара, — вона почекати звеліла...

Стара Лю виглянула у вікно, подивилася на небо й сказала:

— Нам пора. А то не виберемося до темряви з міста.

— Зачекай, — зупинила її дружина Чжоу Жуя, — піду дізнаюся, де пані.

Незабаром дружина Чжоу Жуя повернулася й сказала бабусі Лю:

— Одначе ж поталанило тобі! Ти сподобалася пані!

Пін’ер запитала, що це значить.

— Друга пані Фенцзє зараз у старої пані, — пояснила дружина Чжоу Жуя. — Я шепнула другій пані, що бабуся Лю збирається йти, а пані говорить: «Іти їй далеко, сюди вона несла важку ношу. Нехай заночує в нас». Почувши це, стара пані розпитала другу пані про бабусю Лю й сказала: «Мені давно хотілося поговорити з такою жінкою, навченою життєвим досвідом». Чи не означає це, що бабусі пощастило подвійно?

І вона заквапила стару йти до матінки Цзя.

— Куди мені такій незграбній та необтесаній сунутися до знатної пані! — переполошилася стара. — Скажи краще, сестрице, що я пішла, що...

— Годі вам, — перебила Пін’ер. — Ідіть скоріше. Стара пані жаліє старих і бідних, не любить тільки удавальників та ошуканців. Якщо боїтеся, тітонька Чжоу вас проведе.

Дружина Чжоу Жуя взяла стару за руку й повела до матінки Цзя. З ними пішла й Пін’ер. Біля других воріт її окликнув хлопчик-служник:

— Панянко!..

— Що ще? — запитала Пін’ер.

— Час пізній, а в мене мати занедужала, лікаря потрібно покликати. Відпустіть мене, добра панянко!

— Всі ви немов змовилися! — пробурчала Пін’ер. — То один відпрошується, то інший, і так щодня. До пані ніхто не йде, тільки до мене! Чжуер теж пішов, а потім раптом знадобився другому панові Цзя Ляню, довелося мені виправдуватися, вигороджувати Чжуера. Другий пан розсердився, заявив, що я розпустила слуг! А тепер ти просишся!

— Він правду говорить, — сказала дружина Чжоу Жуя. — Будьте ласкаві, відпустіть його!

— Гаразд, — погодилася Пін’ер, — тільки гляди, вранці приходь раніше! Ти можеш знадобитися. Щоб був на місці на той час, коли сонце почне припікати. А зараз передай Ван’еру, нехай завтра ж принесе другій пані відсотки під позичені гроші. А не принесе, нехай подавиться ними, друга пані йому більше не нагадуватиме!

У нестямі від радості хлопчик пообіцяв Пін’ер усе точно виконати й побіг.

Коли стара Лю й усі, хто її супроводжував, прийшли до матінки Цзя, вони застали там дівчат із саду Розкішних видовищ.

Осліплена розкішним оздобленням і блиском коштовностей, бабуся Лю остаточно розгубилася. Раптом вона побачила просто перед собою на невисокій тахті поважного виду стару, навпроти, сміючись і балакаючи, сиділа Фенцзє. Біля старої сиділа навпочіпках красуня, вся в шовках, і розтирала їй ноги. Бабуся Лю зрозуміла, що це і є матінка Цзя.