Читати книгу - "Шостий поверх, Ангеліна Кріхелі"

— Я зрозуміла, чого мені у всіх них не вистачало, — не надто рішуче, пошепки зізналася. Ярик з цікавістю вдивився в риси її обличчя, уважно слухаючи. — Готовності кохати. Вони хотіли перекрити самотність. Хотіли вирішити якісь свої проблеми і навіть завести стосунки. Але не кохати.

Ярослав кивнув, погоджуючись. Але її слова він обміркує пізніше. Пізніше?

Чоловік стривожено глянув на годинник на своєму зап'ясті, розірвавши зоровий контакт.

— Що сталося? — занепокоїлася Клара.

— Мій поїзд! — у розпачі простогнав він.

— Ти з іншого міста? — з нотою прохолоди уточнила.

Страх втратити здобуту хитку надію змусив знову вдягнути шубку Снігової королеви. Він поїде, але буде не так боляче. Дорікнула собі, що занадто швидко розтанула від простої доброти й уваги. Але ж цілком може виявитися, що для нього все це лише жарт, гра, щоб скрасити нудні вихідні.

—    Львів’янин, — розсіяно кивнув, озираючись на всі боки.

Київ так і не перестав здаватися йому чужим і холодним. Просто в ньому з'явився острівець теплоти, який не хотілося залишати. І ця сувора реальність боляче стукнула по свідомості. Рано чи пізно він повинен буде виїхати, повернутися додому. І що ж? Продовжити жити так, ніби нічого не сталося, ніби ніколи не зустрічав єдину, з якою не хотілося прощатися?

— Ти можеш поїхати автобусом, — пригнічено запропонувала, відводячи погляд убік і остаточно замикаючись знову.

— Або можу зняти готель, — підбадьорений ідеєю, яку запропонувала свідомість, видав Ярик.

Клара тут же підняла голову, оживаючи.

— Або я запрошу тебе в гості й покладу на дивані, — випалила на одному подиху, перш ніж подумала гарненько.

Обоє завмерли, приголомшені стрімкістю розвитку ситуації.

— Ти серйозно? — перепитав акуратно, боячись повірити її сміливості та своєму щастю.

Клара боязко кивнула, боячись його відмови. На ніс витончено опустилася крихітна сніжинка. Але їй здалося, ніби адреналін загострив зір настільки, що тепер вона може розгледіти навіть структуру білої красуні.

Ярослав боязко простягнув руку до її обличчя, потім більш упевнено поклав долоню на її щоку й ніжно змахнув сніжинку великим пальцем.

Ще секунда — і новий приголомшливий поцілунок став відповіддю на пропозицію Клари.