read-books.club » Сучасна проза » Два кохання Василини, Ангеліна Кріхелі 📚 - Українською

Читати книгу - "Два кохання Василини, Ангеліна Кріхелі"

39
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Два кохання Василини" автора Ангеліна Кріхелі. Жанр книги: Сучасна проза. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.
Електронна книга українською мовою «Два кохання Василини, Ангеліна Кріхелі» була написана автором - Ангеліна Кріхелі, яку Ви можете читати онлайн безкоштовно на телефонах або планшетах. Бібліотека сучасних українських письменників "read-books.club". Ця книга є найпопулярнішою у жанрі для сучасного читача, та займає перші місця серед усієї колекції творів (книг) у категорії "Сучасна проза".
Поділитися книгою "Два кохання Василини, Ангеліна Кріхелі" в соціальних мережах: 
Чи можна вибрати між не коханим чоловіком та першим коханням?.. Подивимось...

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 2 3 4 5
Перейти на сторінку:
Два кохання Василини

Ранок тішив чудовою погодою та гарним настроєм чоловіка. Ось уже тиждень до цього похмуре небо видавало дощі, а сьогодні чомусь раптом розщедрилося і продемонструвало сонце, що впевнено дефілювало промінчиками настінним дзеркалом у квартирі Серьогіних.

Те саме сталося і з чоловіком Василини. Поглянувши у вікно на безхмарне небо, чоловік ніби надихнувся і губи самі розпливлися в посмішці.

Василина не могла натішитися. Отже сьогодні день пройде спокійно, легко і світло. Зараз вона розбудить свою малечу запахом ароматних гарячих оладок з медом, потім заплете своєму сонечку кіски і вони разом вирушать до дитячого садка, активно знайомитися з навколишнім світом.

Точніше, знайомитиметься Анфіса, а Василина поплететься до зупинки, жмурячись від яскравого сонячного світла і "передчуваючи" черговий робочий день.

Відпустка закінчилася зовсім недавно, а відчуття таке, ніби її не було роками. Може, тому, що брала вона його шматочками, як лисиця сир кромсала. Люди, які себе поважають, відпустку брали всю і відразу. Василина таку розкіш дозволити собі не могла. Оплата дитсадка лежала саме на її плечах і щомісяця зжирала майже половину зарплати. Рятували премії.

Робота чоловіка була практично природним явищем: то дощить сльозами втомленої дружини, то сяє сонечком вигорілої угоди з продажу чергового трактора або комбайна.

Спочатку вона активно цікавилася справами чоловіка. Але невдовзі втомилася. Підтримувати корабель, що тоне, - це повністю звалити його на себе і життя, що залишилося, буксирувати в спробах дістатися до берега під назвою успіх.

Із заздрістю поглядаючи на подруг та їхніх успішних чоловіків, часом гірко плакала в подушку, відправляючи чоловіка в чергове безрезультатне відрядження, тільки наполовину за рахунок компанії, в якій він вважався, зрозуміло, фінансовим директором. Корила себе, що, можливо, вся справа саме в ній. Можливо, якось не так вона підтримує його. Але хоч би як намагалася, результат незмінно залишався колишнім.

Вирішивши для себе одного разу, що з неї достатньо обіцянок світлого майбутнього, жінка почала самостійно будувати світле сьогодення для них із донькою.

Чоловік йшов у комплекті. Хоча й не здогадувався про це, продовжуючи вести зручний йому влаштований побут.

Іде на роботу вранці, залишаючи всі клопоти та турботи про дитину на дружину. Весь день мотається містом, висить у мережі (по роботі, звичайно) і на телефоні. Увечері приходить як загнаний пес. Завалюється на диван і з насолодою чекає вечерю, не надто уважно слухаючи розповіді доньки про події в саду.

Анфіса завжди розповідала у фарбах та у ролях. Напевно, акторкою стане, коли виросте.

Василина періодично виглядала з кухні, щоб переконатися, що непосидюча мала не знайшла неприємностей. Тому що наявність у кімнаті тата аж ніяк не гарантувала безпеку дитини.

Потім усі сідали вечеряти, з насолодою уплітаючи кулінарні вишукування, якими намагалася балувати домочадців дбайлива дружина та мати. І розходилися кожен у своїх справах. Генка купатися, дивитись фільм і спати. А Василина купати доньку, домивати посуд, готувати всім на завтра одяг, читати казку і укладати своє щастя в ліжечко, і нарешті теж купатися, щоб доповзти до ліжка і без сил плюхнутись, встигнувши завести будильник на ранок, перш ніж поринути у рятівний сон.

Іноді чоловік намагався урізноманітнити вечір і здіймався на неї для хвилинного марафону чоловічої гордості. Потім задоволений відповзав на свій бік ліжка і відразу відключався з почуттям виконаного обов'язку. Тоді ніч Василини ставала відверто безсонною.

Вона пленталася на кухню, згадуючи, що світло в холодильнику навіщось же придумали. Сідала біля вікна і починала поїдати смакоту, бідолашно зітхаючи і проштовхуючи черговий мініатюрний пиріжок між сльозами та чаєм.

Чай душу не грів, а тіло і так горіло від незадоволеності. Тому коричневий напій з чайної тирси в пакетиках швидко вирушав у раковину. Вася гасила світло і втикалася обличчям у вікно, підклавши руки під голову.

Так вона сиділа якийсь час, розмірковуючи про життя.

Думала про те, що вийшла заміж не з любові даремно. Вирішивши чомусь, що клин клином таки вибивається. І тепер могла практично підтвердити, що ні, не працює цей принцип. Принаймні у неї.

Про те, що сусідка Анжела завжди заздрила їхній щасливій та зовні благополучній родині. Оскільки Василина завжди посміхалася і відповідала, що все в них добре, не вдаючись до подробиць навіть зі шкільними подругами. Вєрка та Таїсія періодично збирали жіночу раду, намагаючись вивудити правду з дитинства загадкової Васі.

Про те, що ще досить молода і могла б почати життя з чистого аркуша. Але до нової сторінки все одно завжди була б приклеєна стара і просвічувала деякими літерами, псуючи ідеальну чистоту і білизну.

Але цього ранку щось пішло не так. Сонце чомусь світило тільки в спину, не змушуючи мружитися, а зігріваючи кістки, що страждають від змін погоди. На зупинці раптово знайшлося вільне місце, а потім і в маршрутці.

Василина боялася повірити, що це з нею відбувається, та ще й одного дня, все відразу.

Але щастя не могло тривати вічно. Піднявши голову, щоб озвучити водієві зупинку, уткнулася поглядом у доволі знайомі риси обличчя. Її мрія і нічний жах в одній людині, посміхаючись, безтурботно розглядав жінку.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 2 3 4 5
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Два кохання Василини, Ангеліна Кріхелі», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Два кохання Василини, Ангеліна Кріхелі"