Читати книгу - "Всевидяча Нея, Вікторія Хорошилова"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
У Маркуса блиснули очі і в них явно читалося здивування.
— Попри всі заходи безпеки, мені страшно, і я останні дні сплю погано. Щоправда, не впевнена, що не буду до тебе чіплятися.
Він ковтнув.
— Це не мені потрібно переживати про домагання, а тобі. Я боюся зробити тобі боляче і при цьому дуже хочу тебе.
Подалася в перед і ставши на носочки поцілувала його в губи. Просто притулившись губами до губ. Він міцно мене обійняв і підхопивши під попу підняв вище. Став пристрасно цілувати покусуючи губи і намагаючись всунути язик у мій рот. Я за нього і вкусила. Маркус розсміявшись відсторонився.
— Не сподобалося?
— Язик то навіщо?
— Це один із видів поцілунків. Ти раніше цілувалася? — мотнула головою — Повторимо?
У мене в животі дуже невчасно пробурчало.
— Я сьогодні не їла, вибач.
— І що ж ти робила? Крім того, що шпалери обривала?
— Працювала, проєкт складний був, багато білого і світло сірого. А потім виповзла в магазин. І нахабно експлуатувала найманця, що підвернувся. Вирішила, якщо він не збирається мене викрадати і не заподіює мені шкоди, буду використовувати як носія важких сумок. Залишишся?
Він тільки кивнув і допоміг мені готувати вечерю. Потім домовився про поклейку шпалер на завтрашній день. А перед сном вчив мене цілуватися. Це дуже сильно розпалило бажання в мені. Маркус, впевнена відчував це. Але межу не переступав.
— Солодка моя дівчинка, — говорив, цілуючи мене.
Але навіть поцілунками і ласками він мені показав дуже багато. Його очі світилися жовтим від збудження. Але він так і не взяв мене. Хоча показав, що таке оргазм. І я банально вирубилася після ласк у його обіймах. Вночі прокинулася різко як від поштовху. Слідом прокинувся Маркус. Ми переглянулися, обидва добре бачили в темряві.
— Не вперше помічаю, що в тебе очі світяться в темряві, — сказав він. — Будь тут і зачини двері на ключ. Хтось двері намагається зламати.
— Що ти задумав?
Чоловік швидко одягався. Помітила, що він дістав зброю.
— Зустріну бандитів. Закрийся тут і одягнися.
Злегка зніяковіла, заснула я повністю голою. Пам'ятаю, як його здивувало, що в мене скрізь волоски білі. А подекуди їх зроду не було. Швидко вдяглася і прислухалася що відбувається. Маркус через кілька хвилин постукавши сказав.
— Двері розкрити не змогли. Сигналізація так і не спрацювала.
Відкрила йому двері. Він прибрав зброю і, обійнявши мене, повів у ліжко. Я тільки в його обіймах і змогла заснути. Вранці мене знову вчили цілуватися з язиком, а його руки гуляли по моєму тілу. Викликаючи тремтіння від того, як він торкався мене.
— Мені так подобається бачити, як ти кінчаєш, — сказав він хрипло.
— Чому ти тільки мене пестиш? А як же ти?
— Я потім отримаю своє, коли буду впевнений, що твій нервовий татусь мене не пристрелить. Ця думка злегка протвережує.
— Проблема в тому, що ми не знаємо коли точно мені вісімнадцять.
— Можемо Ігната спитати.
Сказавши це, Маркус знову почав цілувати мої груди і захоплюючи губами сосок. А руки знову пішли подорожувати по тілу. Відірвавшись від мене, він сказав хрипло:
— Щоправда бажано, щоб ти була ще невинна в той момент. А то боюся наг буде першим хто мене задушить. Ти б бачила який він величезний, коли обертається. І повір, я потерплю і трохи згодом покажу, як ти можеш потішити мене, зберігаючи невинність.
Я ковтнула. Мені було трохи незрозумілі реакції мого тіла, і я не знала в кого запитати. Щоб не нарватися на нудну лекцію і осуд.
— Мені час у відділок. Можна я в душ сходжу?
— Так, — сказала хрипло.
На прощання мене поцілували. Маркус повернувся вдень з Ігнатом і зустрів проклейників шпалер. Виявляється, він домовився зустріти їх біля будинку.
— Привіт, — сказала чоловікам.
Ігнат принюхався до мене і здивовано зігнув брови.
— Хм, не хочу знати, як ви примудрилися не переступити межу. Інакше б запах було не приховати.
Я так конкретно почервоніла. І стільки й змогла що сказати:
— Чай? Я пиріг приготувала.
— Коли тільки встигла? — запитав Маркус. — Де шпалери? Я їх учора бачив, але не бачив куди ти прибрала.
— На балконі.
Робітники подивилися на шпалери і просто кивнули. Зайнялися роботою. Стіни в мене вже були готові до поклейки. А я швидко організувала чай і погріла пиріг. Ігнат помітив малюнок, що ворушиться, і тихо зашипів.
— Ти не розповідав про найманця? — запитала в Маркус.
Він похитав головою. Я сама все досить детально переказала.
— Мені не зрозуміло, чому він силою мене не потягнув. Він фізично сильніший.
— Мабуть для подорожі потрібна твоя згода. Тоді ти була малятком і було достатньо волі твого батька. Справді дивно, що тебе почали шукати тільки зараз. Вони згаяли час. Просто виховуйся ти там, спокійно б прийняла думку, що треба вийти заміж за того, за кого скажуть. Не знаю, на що вони розраховують. Але повернемося до справи, заради якої мене покликав цей кошак. Хм, стій не рухайся. До вісімнадцяти років залишилося три місяці і п'ятнадцять днів. Ти в перших числах осені народилася. Тож тренувати вам терпіння ще три з половиною місяці.
Я знову почервоніла і швидко відвернулася. Почула сміх нага.
— Маркусе, ти пустунчик. Не перегравай, якщо на неї потрапить твоє, сам зрозумів, що народ відчує.
— До цього ми ще не дійшли, — як ні в чому не бувало сказав він.
— І її татко приб'є тебе.
— Але що в цьому поганого?! — не витримала я.
— Нічого радість моя, — сказав наг з усмішкою, — тільки й того, що стаття є за розбещення неповнолітніх. І якби він був не повнолітнім, на це закрили б очі. А так терпіть і не пустуйте, або в міру. Співчуваю тобі хлопець. Але навіть одружитися з нею ти не зможеш до вісімнадцяти.
Маркус роздратовано зашипів і згріб мене в обійми. Після того, як Ігнат пішов, я лазила в мережі під похмуру міну свого чоловіка і пошукала, як прибрати запах котика з себе. І дійшла невтішного висновку.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Всевидяча Нея, Вікторія Хорошилова», після закриття браузера.