Читати книгу - "Час кохати, Ерін Кас "

Олександр виходить, знаходить у бардачку пачку цигарок. Підпалює одну, стоячи біля відчинених дверцят.

— Не знала, що ви палите? — повертаю свій дар говорити.

— Не палю, вже доволі давно, — дивиться на цигарку, стискаючи її пальцями. — Гидота.  Сподіваюся, ти не палиш? — кидає на мене короткий погляд. Мені здалося, він розгнівався. Чому? Я щось зробила не так?

— Ні, не сумнівайтесь.

— Не «викай», бо я якимсь збоченцем почуваюсь, — бурчить невдоволено, а мені стає смішно.

Екзамени наближаються, попереду купа роботи. Завтра самостійна, а я сиджу в авто на паркуванні кафе і не маю найменшого бажання повертатись до гуртожитку. Що це? Як стриматись? До цієї зустрічі у мене було стільки, здавалося б, важливих цілей, а зараз все зводиться до однієї — не закохатися у викладача.